ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

5–7 березня 2018 року в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) відбулися VIII Ісаєвичівські наукові читання на тему «Львів в історії та культурі України, Центрально-Східної Європи».

Цей науковий захід проводиться щорічно для вшанування пам’яті видатного українського історика, багаторічного директора Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України та закордонного члена Польської академії наук, дійсного члена Польської академії знань Ярослава Дмитровича Ісаєвича (07.03.1936–24.06.2010).

В актовій залі Львівської мерії учасників конференції від імені співорганізаторів привітали заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Микола Литвин, заступник голови Наукового товариства імені Шевченка доктор історичних наук, професор Степан Гелей, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук, професор Роман Шуст.

На пленарному засіданні «Витоки історії Львова: факти і міфи» учасники наукового зібрання мали нагоду заслухати доповіді відомих істориків-львовознавців Леонтія Войтовича («Старі і нові стереотипи ранньої історії Львова і довгі спроби їх подолання»), Володимира Александровича («Львівська школа українського пізньосередньовічного релігійного малярства»), Pомана Голика («Дуже міфічне місто: обpаз Львова під масками істоpії, літеpатуpи, культуpи»).

Під час зібрання працювали чотири тематичні секції: «Львів: музейно-культурний простір», «Історико-археологічний аспект середньовічного Львова: традиційні погляди і новітнє бачення», «Мовно-культурні світи Львова», «Львів і львів’яни: історія – культура – ідентичність», участь у роботі яких взяли провідні та молоді науковці зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Ряшева (Республіка Польща).

 

За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України

та матеріалами Прес-служби НАН України

Про вибори в Національній академії наук України

На початку березня ц. р. відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої було обрано нових членів Академії. Вибори до Академії завжди викликають значний інтерес наукової громадськості та привертають пильну увагу засобів масової комунікації. Адже вибори є своєрідним барометром, який показує, куди рухається НАН України, як відбувається оновлення її складу, чи можуть нові члени Академії надати її діяльності більшого динамізму, піднести роль Академії в житті держави і суспільства.

Не стали винятком і минулі вибори, які викликали неабиякий громадський резонанс. Свідченням цього є публікації, заяви та коментарі у друкованих і електронних засобах масової інформації, соціальних мережах. На жаль, трапляються при цьому і поверхові міркування, необґрунтовані, а подекуди й упереджені твердження щодо як самої процедури, так і результатів виборів, що вимагає певних роз’яснень широкому загалу громадськості принципових питань і окремих особливостей обрання до Академії нових дійсних членів і членів-кореспондентів.

Слід, насамперед, зазначити, що оновлення персонального складу Академії має на меті не тільки відзначення особистого наукового здобутку того чи іншого вченого, а й поліпшення таким шляхом кадрового забезпечення провідних наукових шкіл, досліджень на актуальних, в тому числі нових, наукових напрямах і практичного використання наукових результатів.

Саме це обумовлює формування переліку спеціальностей, за якими оголошуються вакансії, зміни цього переліку від виборів до виборів, наявність в ньому конкретизованих, або, так би мовити, «вузьких» спеціальностей. Наприклад, для цьогорічних виборів по Відділенню фізики і астрономії було оголошено вакансії членів-кореспондентів за спеціальностями «експериментальна фізика біосистем» і «фізика поверхневих явищ», по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики — «екологія енергетики». По Відділенню біохімії, фізіології і молекулярної біології вакансії дійсних членів було відкрито не тільки за спеціальністю «біохімія», яка охоплює цілу галузь науки, а й за спеціальністю «біохімія рецепторів», вкрай актуальним і перспективним науковим напрямом. Те саме стосується й спеціальності «економічна безпека», за якою обирався новий академік по Відділенню економіки. І, безумовно, було б дивним відкривати вакансії за такими спеціальностями, якби за кожною з них не стояли конкретні та вже широко відомі вчені не лише з наукових установ Національної академії наук, а й з інших наукових організацій та вищих навчальних закладів України.

До цього слід додати й те, що на попередніх виборах, що відбулися в 2015 році, відділення наук та Президія Академії врахували першорядне значення розвитку досліджень і розробок, спрямованих на зміцнення обороноздатності держави — було оголошено вакансії за такими спеціальностями, як «механіка ракетно-космічних систем», «лазерне приладобудування, системи керування», «хімія високоенергетичних речовин» тощо.

І в результаті персональний склад Академії поповнився гідними представниками оборонно-промислового комплексу.

Немає нічого дивного й у тому, що серед обраних до Академії є директори наукових установ НАН України. Адже від самого початку існування Академії її інститути завжди очолювали насамперед визнані наукові лідери. І наші сучасники — керівники наукових установ є такими ж вченими, як інші кандидати для обрання членами Академії, а не суто адміністраторами або менеджерами. Більш того, вони продовжують очолювати актуальні наукові напрями, і саме як науковці найвищої кваліфікації, які можуть при цьому ще й організовувати роботу установ, вони отримують підтримку колективів при обранні директора. Не можна й казати про якесь їх переважання серед новообраних членів Академії. Так, з 88 вчених, обраних у березні цього року членами Академії, лише 22 є директорами наукових установ Академії, 9 з них було обрано академіками, 13 — членами-кореспондентами. Водночас серед тих, кого не було обрано з числа висунутих кандидатів, 20 — директори наукових установ НАН України.

Що стосується географічного розподілу новообраних членів Академії, то з 21 обраного академіка 17, а з 67 обраних членів-кореспондентів 45 працюють в Києві. Таким чином, у Києві працює 70,5%, у регіональних наукових центрах — 29,5% всіх новообраних членів Академії. На виборах 2015 року ці показники становили відповідно 71,4 і 28,6%.

Отже, ці цифри в цілому лише віддзеркалюють той статистичний факт, що майже 70 відсотків вітчизняного наукового потенціалу зосереджено в столиці.

Серед нових членів Академії представництво має й освітянський сектор: два академіки (президент навчально-наукової установи та завідувач кафедри ВНЗ), 8 членів-кореспондентів (два — ректори, один — проректор ВНЗ, п’ять — завідувачів кафедр, професори ВНЗ). Це сприятиме процесам інтеграції науки та освіти, посиленню зв’язків Академії з вищою школою.

Відбулося й омолодження персонального складу Академії. Якщо напередодні виборів середній вік академіків становив 77,3 року, а членів-кореспондентів — 71 рік, то середній вік новообраних академіків становить 65,1 року, тобто на 12 років менше, а членів-кореспондентів — 63,3 року, на 7,7 року менше. До речі, серед новообраних членів-кореспондентів 5 вчених свого часу, у період з 1994-го до 2010 рік, були стипендіатами Президента України для молодих учених за вагомі наукові здобутки.

І, нарешті, щодо самої процедури виборів, голосування та підрахунку голосів.

Є цілком зрозумілим і прийнятним, що окремі вчені або групи вчених — членів Академії, надаючи перевагу тому чи іншому кандидату, підтримують його  та агітують за нього. Так само вони можуть відкрито виступати проти якоїсь кандидатури. І це відбувається навіть безпосередньо під час виборів, коли Загальні збори відділень іноді голосують по окремих вакансіях у декілька турів. Голосування відбувається таємно, і його результати не залежать і не можуть залежати лише від кількості наукових праць того чи іншого кандидата, цитованості його статей, підтримки його кандидатури вітчизняними і зарубіжними вченими тощо. Все це може лише враховуватися кожним із голосуючих на його власний розсуд.

Підрахунок голосів є справою дуже відповідальною. Від його точності залежить доля кандидатів: оберуть чи не оберуть? Тому підрахунок голосів на Загальних зборах Академії здійснюється лічильною комісією, до складу якої кожне відділення НАН України делегує свого представника. Питання про делегатів вирішується у демократичний спосіб, на Загальних зборах відділень, що передують Загальним зборам Академії. Лічильна комісія намагається якомога ретельніше опрацювати бюлетені, щоб не було жодних помилок — якщо виникають якісь сумніви, бюлетені перераховують декілька разів. Звичайно, при цьому процес підрахунку може затягнутися (адже, скажімо, на останніх виборах необхідно було підрахувати, а потім перевірити правильність підрахунку 23 972 голосів), але не з метою якихось маніпуляцій і сторонніх впливів, а лише для того, щоб лічильна комісія, всі її члени були стовідсотково впевнені у точності проведеного підрахунку.

Підсумовуючи, слід підкреслити, що, відповідно до усталених академічних традицій, вибори до персонального складу Національної академії наук пройшли в обстановці демократизму і відкритої конкуренції вчених, іноді за протистояння по окремих кандидатурах прихильників різних наукових шкіл, але без тих сумнозвісних технологій, які подекуди мають місце у сфері політичного життя. Кандидатури претендентів до складу Академії пройшли ґрунтовне обговорення на Загальних зборах відділень та Академії, що дало змогу членам НАН України скласти об’єктивне уявлення про наукові здобутки кандидатів. Тому, оцінюючи результати виборів загалом, зазначимо, що до складу Академії в рік її столітнього ювілею обрано справді гідних учених. Це переконливо свідчить про те, що у складних умовах сьогодення авторитет Національної академії наук України в суспільстві залишається високим і відповідає її статусу найвищої наукової установи держави.

 

В’ячеслав БОГДАНОВ,

головний учений секретар НАН України,

академік НАН України.

 

Джерело:

Газета Верховної Ради України “Голос України”, №58 (6813), 28 березня 2018 року

http://www.golos.com.ua/article/301244

15 березня 2018 року відбулася церемонія нагородження переможниць премії «Жінка України – 2018», проведена журналом «Единственная».

В номінаціях “Наука” та “Здоров'я та медицина” переможницями є науковиці Національної академії наук України.

За визначенням організаторів, премія відзначає жінок, що дійсно творять життя, змінюють світ навколо себе та окриляють інших своїм прикладом. Щодня українські жінки змінюють світ. Деякі з їхніх вчинків та досягнень відомі всім, інші залишаються непоміченими. Толерантність, професіоналізм, доброта та бажання робити цей світ кращим – ось прямий шлях до змін. Ми віримо в силу жіночої енергії, що поверне мир, тепло та затишок в нашу країну. Премія «Жінка України 2018» – це визнання значущості жінки в усіх сферах сучасного українського суспільства. Це творчість, розвиток і досягнення найкращих – тих, хто щодня надихає нас.

 

Хто став переможницями чотирнадцятьох номінацій дивіться нижче.

Номінація “НАУКА”

Майбутнє залежить від технологій. Технології дає наука. Знати тих, хто створює науку, - це питання цивілізаційного вибору.

Серед претенденток переможницею у номінації «Наука» стала директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік Елла Лібанова.

 

Номінація “ЗДОРОВ'Я ТА МЕДИЦИНА”

Ці жінки — гордість медицини! По справжньому талановиті, небайдужі і віддані своїй справі лікарі. Вони день у день допомагають людям, піднімають престиж української медицини, використовують свої знання і таланти, щоб служити суспільству. І цим заслужили щиру довіру пацієнтів і колег!

У номінації «Здоров’я і медицина» перемогу здобула лікар-невролог, старший науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, кандидат медичних наук Катерина Яценко.

 

Номінація “ПСИХОЛОГІЯ ТА САМОРОЗВИТОК”

Найяскравіші зірочки української психології. Ці жінки по-справжньому надихають і підтримують нас, допомагають розвиватися, рости і вдосконалюватися, налагоджувати відносини з собою і світом. Це душа, любов і турбота. Найулюбленіші психологи, яким ми довіряємо!

Переможниця Світлана Ройз – один з найпопулярніших психологів України.

 

Номінація “ОСВІТА: ВИЩА”

Освітянки, які працюють у вишах, знаходяться на стику науки та освіти. І якщо завдяки своїй науковій праці вони часто бувають відзначені, то їх щоденна освітня діяльність не завжди помітна. 

Переможниця Ольга Поркуян – ректор Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля.

 

Номінація “ОСВІТА: СЕРЕДНЯ”

В Україні зараз іде активна робота у реформуванні середньої освіти, в 2018 році — стартує реформа. Тому основний фокус суспільства на праці тих, хто вкладає максимум зусиль для впровадження революційних змін. 

Переможниця Лілія Гриневич – міністр освіти і науки України.

 

Номінація “СОЦІАЛЬНИЙ ВКЛАД”

Номінантами цієї особливої категорії стали жінки, які є прикладом для багатьох з нас. Вони змінюють нашу країну добрими справами, інноваційними соціальними ідеями та розвитком благодійного та неприбуткового сектору країни.

Переможниця Леся Литвинова – засновник волонтерського центру вимушеним переселенцям зі Сходу України, що знаходиться в Києві на вул. Фролівська 9/11.

 

Номінація “СПОРТ”

Дівчата-спортсменки, які своїми професійними досягнення та особистим прикладом створюють позитивний імідж країни.

Переможниця Ольга Харлан – олімпійська чемпіонка з фехтування на шаблі.

 

Номінація “МОДА ТА КРАСА”

Українки, які на практиці показали, що наша країна може бути успішною у сфері фешн не тільки на словах. Кожна з них день у день працює на те, щоб українські бренди одягу і українські дизайнери були відомими на весь світ.

Переможниця Марія Маслій – заснувала перший український бренд взуття преміум-класу MARSALA.

 

Номінація “КУЛЬТУРА”

Жінки номінації «Культура» — знакові фігури не тільки українського культурного простору, але й світового. Саме завдяки таким харизматичним, талановитим письменницям, акторкам, музикантам, художникам, менеджерам вітчизняна культура створює шедеври, якими пишається весь світ.

Переможниця Ірма Вітовська – заслужена артистка України, актриса театру і кіно, громадський діяч.

 

Номінація “ШОУ-БІЗНЕС”

Жінки номінації «Шоу-бізнес» — це знакові персони українського шоу-бізнесу, талановиті, цікаві, харизматичні, яких любить вся країна! Їх імена та фото в пресі, вони на телеекранах. 

Переможниця Джамала – українська співачка і актриса кримськотатарського походження, народна артистка України (2016), випускниця Національної музичної академії України.

 

Номінація “БІЗНЕС. STARTUP”

Розпочати свою справу в Україні не легка задача. Та коли до такої справи беруться жінки та досягають успіхів, хочеться відзначити їх сміливість, розум, відвагу та часто душевну щирість та красу.

Переможниця Тетяна Боднарчук – засновник та керівник компанії виробника здорового харчування “Eat Easy”.

 

Номінація “БІЗНЕС. ПІДПРИЄМНИЦТВО”

Бути підприємцем не легко, а буди жінкою-підприємцем — ще важче. Поєднувати відповідальність за фінансові показники, турботу за співробітників та природню жіночність можуть тільки найкращі представники прекрасної статі.

Переможниця Наталія Єремєєва – засновниця компанії Stekloplast, член ради директорів Спілки українських підприємців.

 

Номінація “БІЗНЕС. МЕНЕДЖМЕНТ”

Вони займають високі посади, керують великими бізнесовими структурами та колективами, досягають надзвичайних успіхів у професії та залишаються при цьому справжніми жінками.

Переможниця Алла Савченко – старший партнер/ президент BDO в Україні, засновник однієї з найбільших аудиторських компаній в Україні, яка вже 20 років входить до світової мережі BDO, що є п’ятою в світі та представлена в 162 країнах.

 

Номінація “НАТХНЕННЯ РОКУ”

Ми усвідомлюємо, що всі зміни у країні починаються з освіти. У цьому році прийнято концепцію «Нова українська школа», розроблені основні напрями проведення реформ, з’явилося багато агентів змін, які втілюють їх у життя. Тому цьогорічна категорія «Натхнення року» присвячена освітянкам. Багато представниць освіти з різних регіонів України брали участь у Всеукраїнському проекті «Відкривай Україну» і стали дійсною рушійною силою у своїх містах і селах.

Переможниця Ольга Войникова – вчитель Бердянської гімназії №1 “Надія”.

 

Детальніше про премію «Жінка України-2018» та її номінанток можна прочитати на веб-сайті журналу за посиланням:  http://woman.edinstvennaya.ua/about

 

 

Науковиці НАН України ввійшли також до топ-100 найуспішніших жінок України.

Журнал «Новое время» визначив щорічний рейтинг 100 найбільш успішних жінок України.

До сотні найуспішніших увійшли жінки, які досягли найбільших кар’єрних висот у восьми сферах – політиці, держслужбі, бізнесі, суспільній діяльності, корпоративному секторі, культурі і медіабізнесі, шоу-бізнесі, спорті. Середи них у номінації «Суспільство» представлено двоє жінок-учених, які працюють у Національній академії наук України.

Ірина Бекешкіна – директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат філософських наук.

Ірина Бекешкіна займається соціологією з 1991 року, а її найбільші професійні досягнення пов’язані з фондом Демократичні ініціативи, який сьогодні вважається однією з найбільш авторитетних і об’єктивних соціологічних компаній країни. За підсумками 2015 року Демініціативи увійшли до рейтингу 90 найвпливовіших аналітичних центрів Східної і Центральної Європи за версією Університету Пенсільванії (США).

 

Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України.

Елла Лібанова – одна з найкращих фахівців України у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, автор багатьох наукових праць і монографій. У 2007 році вона очолила Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, і відтоді її наукові роботи є авторитетним джерелом як для влади, так і для колег, зокрема іноземних.

Е.М. Лібанова була серед авторів концепції і стратегії демографічного розвитку України до 2015 року, впровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яка зараз визнана офіційною і використовується Держслужбою статистики для щорічних розрахунків.

 

Джерело:

журнал «Новое время» (№8, 2 березня 2018 р.) https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3021-journal-no-8/top-100-uspishnikh-zhinok-ukrajini.html

та матеріали прес-служби НАН України

<< Назад ... 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... Вперед >>