ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

Фонди і програми підтримки наукових досліджень

Програма Європейського Союзу

Програма «Горизонт 2020»

30 січня 2011 року Європейська комісія офіційно оголосила про створення нової програми «Горизонт 2020» (Horizon 2020/H2020), призначеної об’єднанти фінансування досліджень та інновацій в ЄС. Програма буде впроваджена у період з 2014 по 2020 рр.

"Горизонт 2020" є вже восьмою рамковою програмою ЄС з наукових досліджень та інновацій. Перша рамкова програма була започаткована в 1984 році на п'ять років із скромним бюджетом – 3,75 мільярда євро.

Під час реалізації Сьомої Рамкової програми (2007–2013 рр.) Україна зайняла лідируючу позицію серед країн Східного Партнерства та увійшла до десятки найбільш активних країн- партнерів, поступаючись лише США, Канаді та країнам БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка). Наукові установи та вищі навчальні заклади України взяли участь у 126 проектах Сьомої рамкової програми з обсягом фінансування ЄК у сумі близько 26,5 млн. євро.

Діюча з січня 2014 року програма "Горизонт 2020" є найбільшою транснаціональною програмою з наукових досліджень та інновацій. Бюджет програми (близько 80 млрд євро) робить її однією з найдорожчих програм державної підтримки науки в світі.

Слід зазначити, що вже впродовж 2014 р. 24 проекти за участю українських установ виграли і почали отримувати фінансування. Україна увійшла до 10 найбільш активних учасників, тоді ще серед третіх країн.

20 березня 2015 р. підписана Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», яка має ряд відмінностей від Сьомої Рамкової програми і які необхідно враховувати при підготовці проектних пропозицій.

Згідно з досягнутими домовленостями Україна отримала безпрецедентно високу 95% знижку

на фінансовий внесок, який в результаті склав 35 579 782,09 євро за наступні 2015-2020 рр. при тому, що його сплата почнеться з 2016 р. (сплата Україною першого внеску за 2015 рік, який становить 5 002 872,87 євро, перенесена на наступний період шляхом розподілу цієї суми на наступні роки).

Пріоритети програми «Горизонт 2020» – сприяння фундаментальним науковим дослідженням з метою подальшого їх використанням на ринковому просторі, підвищення конкурентоспроможності виробництва, нанотехнологій, нового матеріалознавства, біотехнологій та космічної галузі, а також пошук відповідей на найбільш гострі соціальні виклики в сфері охорони здоров’я, екології та демографії.

Програма «Горизонт 2020»:

http://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/Rekomend_Horizont_2020.pdf

 

Для довідки:

Веб-сайт Європейської Комісії:

https://ec.europa.eu/commission/index_en

Організаційна структура Європейської комісії:

https://ec.europa.eu/info/about-european-union/organisational-structure_en

 

Україна у співробітництві з ЄС

Український національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технології

Шановні відвідувачі порталів УНІЦ www.fp6-nip.kiev.ua, http://www.fp6-nip.kiev.ua/index.php/uk/2007-2013/7-5/ . Повідомляємо, що новини та інформаційні матеріали УНІЦ наразі розміщуються на Національному Порталі Програми Горизонт 2020: http://h2020.com.ua

http://ec.europa.eu/research/participants/portal/desktop/en/

 

Програма ЄС

Програма досліджень та стипендій Марі Складовської-Кюрі  

Марі Складовська-Кюрі - польсько-французька вчена, подвійний лауреат Нобелівської премії, прославилась своєю роботою по радіоактивності. Програма Марі Складовської-Кюрі підтримує дослідників на всіх етапах своєї кар'єри, незалежно від національності. Дослідники, що працюють у різних дисциплінах, від охорони здоров'я до «блакитної» науки, мають право на фінансування. MSCA також підтримує промислові докторантури, комбінуючи академічне дослідницьке навчання з роботою в компаніях, а також іншим інноваційним навчанням, що підвищує працевлаштування і розвиток кар'єри.

У доповненні до фінансування наукових досліджень, вчені мають можливість отримати досвід роботи за кордоном, і в приватному секторі, а також пройти навчання з компетенціями або дисциплінами, корисними для їх кар'єри. Більш детальна інформація про різні схеми фінансування та вимоги до їх застосування наведені нижче.

http://ec.europa.eu/research/mariecurieactions/

http://ec.europa.eu/research/mariecurieactions/about/quick-guide_en

http://ec.europa.eu/research/researchersnight/events_en.htm

 

Програма Європейського Союзу

TEMPUS

Темпус - програма співробітництва Європейського Союзу у сфері вищої освіти, яка підтримує процес переходу до ринкової економіки та демократичного суспільства в Нових Незалежних Державах. Програма Темпус надає фінансування з метою заохочення взаємодії та збалансованого співробітництва між вищими навчальним закладами у країнах-партнерах та в Європейському Союзі. Програма раундова, тобто надання грантів здійснюється на основі багаторівневої оцінки поданих у встановленому форматі заявок.

Головна мета програми - розвиток систем вищої освіти у країнах-партнерах та взаємодія цих систем із громадянським суспільством та економікою.

В рамках програми Темпус надаються три типи грантів:

  • Групам університетів – „консорціумам”, що співпрацюють разом впродовж двох-трьох років для отримання результатів, що визначені структурованими проектами, які мають назву – Спільні Європейські Проекти (Joint European Projects);
  • Окремим особам - тобто, викладачам навчальних закладів, представникам адміністративних органів навчальних закладів, співробітникам міністерств – для сприяння подорожам до – із ЄС та країн-партнерів в межах виконання конкретних заходів із реформування системи освіти. Цей тип допомоги в межах програми Темпус має назву „Індивідуальні гранти на стажування”.
  • І останні, але не менш важливі – Додаткові і структурні заходи. Це – особливий тип грантів, спрямований на реалізацію проектів структурних реформ в галузі вищої світи. Залучення Міністерства освіти до реалізації таких проектів є обов’язковим. Вимоги щодо складу “консорціуму” є такими ж, як і для JEP.

Всі гранти надаються на засадах відкритих конкурсів, що оголошується щорічно.

Темпус є програмою малих грантів, що передбачає надання фінансування до 500 000 євро. Відбір проектів здійснюється на основі оцінювання їхньої академічної і технічної якості згідно національних пріоритетів, що щорічно визначаються Міністерствами освіти відповідних партнерських країн.

Експертна оцінка проводиться Генеральним директоратом з питань освіти і культури (Європейська Комісія, Брюссель), Європейським Фондом Навчання (European Training Foundation) (Турін, Італія) із залученням незалежних експертів, представників національних органів влади (Міністерство освіти), мережі Національних офісів Темпус, Представництв ЄК в країнах-партнерах, і служб Європейської Комісії.

Сайт Фонду - http://tempus.org.ua/uk/

http://tempus.org.ua/uk/news/1226-cherven-2015-roku-ochikujetsa-drugij-raund-konkursiv-projektiv-navchalnoji-kreditnoji-mobilnosti-jerazmus-dla-ukrajinskih-vnz.html

http://erasmusplus.org.ua/

 

Програма ЄС

COST (European Co-operation in the field of Scientific and Technical Research) - європейська співробітництво в галузі наукових досліджень і технологій

COST - це міжурядова структура з координації національних досліджень на європейському рівні. Діяльність у рамках цієї програми спрямована на інтеграцію європейських країн, особливо з країнами Центральної та Східної Європи, в той же час вітається участь на взаємовигідній основі організацій з країн, які не є учасниками COST, таких, як країни СНД.

На сьогоднішній день по лінії COST створена одна з найбільш великих структур для науково-дослідного співробітництва - майже 30 тис. вчених і дослідників з 32 країн - членів COST і більше 50 інститутів, у тому числі 14 російських, з 11 країн - не членів COST залучені в роботу по 200 темам. Тематика дослідних проектів дуже різноманітна:
- Сільське господарство та біотехнологія,
- Телекомунікації,
- Лісове господарство і деревообробна промисловість,
- Медицина та охорона здоров'я,
- Транспорт,
- Хімія,
- Продукти харчування і матеріалознавство,
- Фізика,
- Метеорологія,
- Соціологія,
- Міське господарство,
- Навколишнє середовище,
- Океанологія,
- Інформатика,
- Динаміка рідких середовищ
- Археологія.

Наукові організації, бажаючі запропонувати новий напрямок досліджень за програмою COST, перш за все повинні врегулювати питання фінансової підтримки робіт, що проводяться з партнерами за проектом зі своєї та інших країн. Планування діяльності по лінії COST здійснюється учасниками проекту спільно, проте фінансування ведеться кожною країною окремо.

Контактна інформація:

COST Secretariat (EC)
Mr Markkus Warras, Head of Sector p.i.
Tel: 32 2 295 9291
Fax: 32 2 299 3960
e-mail: costinfo@cec.eu.int

http://www.cost.eu/

http://www.belspo.be/cost/

http://www.cost.eu/participate/open_call

http://ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/what/investment-policy/

 

Європейське Економічне Співтовариство

INTAS (The International Association for the Promotion of Cooperation with Scientists from the Independent States of the Former Soviet Union)

The International Association for the Promotion of Cooperation with Scientists from the Independent States of the Former Soviet Union (INTAS) - незалежна асоціація, сформована Європейським Економічним Співтовариством, члени якої діють з метою збереження та підтримання цінного наукового потенціалу країн - партнерів INTAS через Східно - Західне Наукове співробітництво.

INTAS є своєрідним мостом, завдяки якому між різними науковими співтовариствами виникають партнерські відносини. Надаючи фінансову підтримку вченим, що здійснюють спільні перспективні науково-дослідні розробки, INTAS прагне до вдосконалення наукових знань для взаємної вигоди NIS і держав-членів INTAS.

INTAS розглядає проекти індивідуальних учених та їх партнерів серед членів INTAS з метою підтримки їх об'єднаних науково-дослідних робіт. Таким чином це дозволяє індивідуальним вченим бути вільними у виборі власних партнерів у дослідженнях, що є гарантом професіоналізму та серйозності намірів.

Всі представлені в INTAS пропозиції в рівній мірі піддаються оцінці високлассними експертами NIS і членами INTAS, які потім повідомляють Асоціацію щодо якостей кожного проекту. Також Асоціація надає підтримку в розробках перспективних і яскравих молодих вчених.

INTAS здійснює релевантні програми, з метою задоволення специфічних потреб і strenths NIS областей і відкрита для спільних проектів з іншими організаціями та промисловістю.

http://fp7-nip.org.by/pdf_fp6/Parske.pdf 

Про програму: http://www.rsci.ru/grants/fonds/95.php

Сайт асоціації –

http://www.intas.be/

www.ib.be/intas

 

Україна

Державний фонд фундаментальних досліджень України (ДФФД)

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД)

ДФФД є державною науковою установою, що належить до сфери управління МОН.

Основними завданнями Фонду є:

  • підтримка на конкурсній основі фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що проводяться науковими установами, вищими навчальними закладами, вченими;
  • провадження діяльності, спрямованої на методичне, організаційне і фінансове забезпечення фундаментальних наукових досліджень;
  • організація і виконання наукознавчих і наукометричних досліджень з питань перспективного розвитку науки в Україні та світі;
  • сприяння науковим контактам і розповсюдженню інформації в галузі фундаментальних наукових досліджень, у тому числі за кордоном;
  • налагодження та підтримка міжнародного наукового співробітництва в галузі фундаментальних наукових досліджень.

Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

  • забезпечує проведення наукової експертизи та конкурсного відбору проектів фундаментальних наукових досліджень для їх підтримки;
  • забезпечує адресне фінансування відібраних на конкурсній основі проектів фундаментальних наукових досліджень і здійснення контролю за використанням наданих коштів за цільовим призначенням;
  • забезпечує практичне використання, отриманих результатів фундаментальних наукових досліджень;
  • взаємодіє з міжнародними і зарубіжними фондами, іншими організаціями, що здійснюють підтримку фундаментальних наукових досліджень в Україні;
  • здійснює підготовку видання і розповсюдження друкованих, аудіовізуальних, інформаційних та інших наукових матеріалів, що стосуються фундаментальних наукових досліджень, у тому числі монографій, за результатами виконання наукових і науково-технічних проектів;
  • підтримує наукові проекти молодих учених;
  • проводить наукові конференції, у тому числі міжнародні;
  • виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

Фонд розміщується у м. Києві на бульварі Тараса Шевченка, 16

Детальна інформація знаходиться на сайті    http://www.dffd.gov.ua/

 

Бельгія

Belgian National Fund for Scientific Research

Бельгійський національний фонд сприяння науковим дослідженням заснований в 1928 році з ініціативи короля Бельгії Альберта як національна установа для сприяння науковим дослідженням. З 1974 року Фонд фінансувався державою в тій частині, яка стосувалася підтримки університетів. З 1988 року фінансування здійснюється національними культурними співтовариствами Бельгії. В 1992 році структура Фонду змінилася, і всі розв'язки ухвалюються інститутами Фламандського культурного співтовариства.

Діяльність Фонду спрямована на розширення границь знань у всіх галузях науки, включаючи гуманітарні дисципліни.

- Надаються гранти молодим випускникам університетів для підготовки дисертації в рамках двох програм: Research Assistantship, Special Doctoral Grant;
- Надається допомога дослідникам, що мають вчений ступінь, у підвищенні їх кваліфікації (Senior Research Assistants).
- Надаються гранти у вигляді заробітної плати вченим на загальноприйнятому рівні члена дослідницької групи або керівника проекту (Research Associates або Research Directors);
- Надаються кредити на проведення досліджень і придбання устаткування молодим дослідникам і(або) відомим вченим.
- Підтримка наукових колективів:
- Надання науковим колективам кредитів на покриття поточних витрат, придбання устаткування для здійснення просунутих (складних) наукових проектів.
- Сприяння встановленню наукових зв'язків і співробітництва:
- Надання кредитів для навчання й підготовки за кордоном, для активної участі в міжнародних конференціях за кордоном, для організації міжнародних наукових конференцій у Бельгії;
- Створення науково-дослідних рад для координування національного й міжнародного співробітництва в дослідженнях, проведених особами з вченим ступенем.
- Присудження премій за внесок у науку.
Контактна інформація:

1050 Brussels
Egmontstraat 5

Tel: (2) 512-9110

Fax: (2) 512-5890

https://www.university-directory.eu/Belgium/National-Fund-for-Scientific-Research.html

http://www.fwo.be/

http://www2.frs-fnrs.be/

Про програму: http://www.rsci.ru/grants/fonds/132.php

 

Секретаріат EUREKA, Бельгія

EUREKA

EUREKA (European Research Coordination Agency) - Європейське агентство з наукового співробітництва і координації досліджень, створене в 1985 р. з ініціативи Франції та Німеччини. Спільна програма європейських країн в галузі наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок.Агентство включає 29 країн - повноправних членів, у тому числі країни СНД та ЄС.

Тематика поточних проектів охоплює такі напрямки, як: технологія зв'язку, енергетика, навколишнє середовище, інформатика, лазери, матеріалознавство, транспорт, робототехніка і засоби автоматизації процесу виробництва продукції, медицина і біотехнологія.

Головна риса EUREKA - це відсутність бюрократичного апарату. Робота організована без заздалегідь складених планів або програм. Уряди партнерів, що беруть участь у проекті, самі вирішують, у якому розмірі вони можуть надати їм фінансову підтримку.

Контактна інформація:

EUREKA Secretariat
Mr Heikki Kotilainen, Director
107 rue Neerveld
B-1200 Brussels

Tel: 32 2 777 0950

Fax: 32 2 770 7495

е-mail: eureka.secretariat @ es.eureka.be

http://www.eurekanetwork.org/

 

Бельгія

NATO Science Program

Наукова програма НАТО створена для підтримки і зміцнення міжнародного співробітництва вчених різних країн.

По відношенню до участі у цій програмі всі країни розділені на три групи (Євро-Атлантичний регіон, Середземномор'я, країни-члени НАТО). Наукова програма НАТО покликана зміцнити наукові зв'язки між вченими з перших двох груп країн та вченими з країн НАТО. Дана програма здійснює підтримку співпраці вчених із різних країн НАТО.

Заявки за рекомендованими науковими напрямками, в рамках кожної з трьох областей співпраці мають бути підготовлені партнерами по співробітництву від України і однієї або декількох країн НАТО у відповідності з формами, розробленими для кожного з видів спільної діяльності.

Заявки подаються 2 рази на рік. Терміни подання заявок - 15 березня та 15 вересня

http://www.feanor.com/Nato_uk.htm

http://www.nato.int/cps/en/natolive/78209.htm

http://www.nato.int/  новини

 

Великобританія

British Council

Британська рада (British Council) - це британська міжнародна організація. Британська Рада відкриває доступ до освіти й творчим ідеям з Великобританії й будує довгострокові відносини між Великобританією й іншими країнами.

У тісній співпраці з державними, недержавними й комерційними організаціями Британська Рада здійснює проекти в галузях освіти й управління, науки й технологій, мистецтва, літератури й дизайну. Британська Рада адмініструє британські іспити й навчає англійської мови в центрах викладання англійської мови в країнах СНД. Британська Рада прагне до тісного співробітництва з російськими партнерами й сприяє обміну досвідом між СНД й Великобританією.

http://www.britishcouncil.org.ua/

 

Великобританія

The Royal Society

Британська Академія (The Royal Society) була заснована Королівським чартером в 1902 році, її повна назва "Британська Академія для Підтримки історичних, філософських і філологічних досліджень". Це – незалежне самоврядне товариство вчених, обраних за визначні досягнення в області однієї або більше академічних дисциплін, у сфері гуманітарних і соціальних наук.

Британська Академія - національна академія гуманітарних і соціальних наук, дублікат до Королівського Товариства, яке існує, щоб вивчати природничі науки. Академія представляє і підтримує національні і міжнародні дослідницькі проекти. Крім цього Академія надає гранти, які підтримують власні науково-дослідні роботи та розробки інших вчених, видає результати досліджень.

Академія отримує Парламентську дотацію, і управляє власними приватними фондами.

https://royalsociety.org/

 

Великобританія, Німеччина, Франція

The European PostDoc Institute for Mathematical Science

Європейський Математичний Інститут для PostDoc стажувань (EPDI) створений у 1995 році зусиллями трьох європейських інститутів:

- The Institut des Hautes Etudes Scientifiques (Bures-sur-Yvette, France),
- The Isaac Newton Institute for Mathematical Sciences (Cambridge, United Kindom) і
-The Max Planck--Institut fur Mathematik (Bonn, Germany).

Керівники трьох інститутів створили EPDI, усвідомлюючи необхідність підтримки молодих вчених, які будуть формувати наукову думку 21-го століття. Нова структура була покликана надати виняткові можливості перспективним молодим ученим в самому початку наукової кар'єри.

Дев'ять визнаних світовою науковою громадськістю інститутів-учасників відрізняються значно за розміром, програмами та адміністративним устроєм, тому програма, розроблена за їх участю, переслідує єдину мету: використати всю систему інститутів-учасників для надання найкращих умов для проведення Post Doc досліджень фізикам і математикам. Програма EPDI пропонує дворічні гранти, стажування від 6 до 12 місяців у одному з дев'яти інститутів, що беруть участь в програмі. Дослідження проводяться в контакті з ученими світового рівня, що працюють у різних наукових областях.
Мета організаторів EPDI в найближчій перспективі - створення реальної Європейської мережі дослідницьких центрів теоретичної фізики і математики, яка надавала б значні можливості молодим дослідникам і сприяла б зміцненню позицій цих наук у Європі.

Про програму: http://www.rsci.ru/grants/fonds/126.php

https://www.ihes.fr/

https://www.ihes.fr/institut/partenaires/ipde/

 

Італія

The Abdus Salam International Centre for Theoretical Physics

Центр, заснований в 1964 році Нобелівським лауреатом Абдус Саламом, діє під егідою ЮНЕСКО і МАГАТЕ. Одне із головних завдань - сприяння розвитку науки в країнах, що розвиваються.

Область інтересів Центру - всі розділи фізики (у тому числі геофізика, біофізика, нейрофізіка і т.д.), її взаємодія з іншими науками, дослідження на стику наук.

Центром підтримуються:
- Проекти інститутів - партнерів ICTP,
- Наукові мережі,
- Програми наукових обмінів,
- Організація наукових конференцій з математики і теоретичної фізики.

Програма ICTP надає вченим зі Східної Європи гранти для навчання та проведення досліджень в університетах та наукових центрах Італії (терміном 6-12 місяців).
 

Програма ICTP надає вченим з країн, що розвиваються, Центральної та Східної Європи можливість перебувати від декількох місяців до одного року в італійських науково -дослідних лабораторіях ,університетах, урядових і приватних установах, які працюють в різних галузях фізики. Це включає в себе наукові дослідження, а також практичне застосування і промислові проекти. Наступні візити і програма співпраці також передбачені.

Контактна інформація:

ICTP Programme for Training and Research in Italian Laboratories
Abdus Salam International Centre for Theoretical Physics
P.O. Box 586

34100 - Trieste – Italy

Telefax (39) 40-2240558

Telephone (39) 40-2240553-556

E-mail:

itlabs@ictp.trieste.it

Internet:

http://users.ictp.it/www_users/ItaLab/  навчання в Італійських лабораторіях

Про програму http://www.rsci.ru/grants/fonds/145.php

 

Німеччина

Фонд Олександра фон Гумбольдта (Alexander von Humboldt Stiftung)

Alexander von Humboldt Stiftung - некомерційна організація, заснована урядом Федеративної республіки Німеччини для розвитку міжнародного наукового співробітництва.

Перший Фонд імені Олександра фон Гумбольдта був заснований ще в 1860 р., через рік після смерті великого дослідника, що почав у свій час із Берліна й Парижа ряд наукових експедицій по Європі й протягом п'яти років дослідження, які проводив у Південній Америці.

Фонд відновив роботу в 1953 році по указу Конрада Аденауера, надаючи широкі можливості проведенню наукових досліджень вченим самих різних спеціальностей.

Широка програма продовження співробітництва з колишніми стипендіатами Фонду імені Олександра фон Гумбольдта містить у собі поряд із іншим надання їм субсидій для придбання наукового обладнання й наукової літератури, нові короткострокові запрошення й фінансування їх участі в роботі конгресів, що проводяться у ФРН. (В 130 країнах світу налічується більше 20,000 колишніх стипендіатів фонду).

Контактна інформація:

Alexander von Humboldt-Stiftung.
Jean-Paul-StraBe 12, 5300 Bonn 2,
BundesrepubHk Deutschland;
Tel. (0228) 833-0;

Tel/fax (0228) 833-199

http://www.humboldt-foundation.de

 

Німеччина

Deutsche Forschungsgemeinschaft, DFG

Німецьке науково-дослідницьке товариство (Deutsche forschungsgemeinschaft, DFG ) у його нинішньому виді існує з 1951 року. Його попередником було Німецьке товариство надзвичайної допомоги науці, зареєстроване як громадська організація в жовтні 1922 р. У статуті товариства записано, що воно займається розподілом одержуваних від держави й із приватних рук засобів в інтересах підтримки німецької науки.

Основні цілі:

DFG - незалежна самокерована організація, "центральна організація самоврядування науки в Німеччині". Її цілі сформульовано в параграфі 1 Статуту: Німецьке науково-дослідне товариство підтримує всі галузі науки шляхом фінансування дослідницьких проектів і сприяння співробітництву між ученими. Товариство розробляє рекомендації з наукових питань для законодавців і громадськості, сприяє контактам між дослідниками й приватним сектором, а також міжнародним науковим зв'язкам. Воно приділяє особливу увагу підготовці й стимулюванню молодих дослідників, головним чином в університетах, які фінансуються в Німеччині майже винятково державою.

Суспільство підтримує дослідження у всіх галузях науки при дотриманні наукової творчості. Це насамперед означає, що вчені самі вибирають теми для своїх проектів.

DFG розподіляє державні засоби відповідно до Конституції країни. Оскільки товариство завоювало довіру всіх партій, воно може виступати від імені держави, не узгоджуючи з нею розподіл асигнувань.

У ряді керівних органів товариства разом із вченими працюють представники держави й земель, але вони майже ніколи не висловлюються стосовно наукових питаннь, обмежуючись участю у вирішенні фінансових проблем.

Висновки DFG щодо фінансової підтримки проектів, що зроблені в університетах і науково-дослідних інститутах, вважаються в Німеччині показником рівня досліджень і кваліфікації співробітників цих організацій.

Видаткова частина бюджету DFG , в основному, складається із трьох програм: індивідуальні гранти (37%), пріоритетні програми (16%), і центри наукового співробітництва (27%). Існує також програма підтримки молодих дослідників.

Товариство розробило метод середньострокового планування при прийнятті рішень по пріоритетних програмах і центрам наукового співробітництва, що надає їм певну спрямованість. Це планування, як і експертиза, здійснюється самими вченими.

Сайт товариства - http://www.dfg.de

 

Німеччина

Friedrich-Ebert-Stiftung

Фонд Фрідріха Еберта Соціал-демократичної партії Німеччини надає фінансову підтримку студентам і особам з вищою освітою, які бажають навчатися у ВНЗ Німеччини.

Щорічно фонд надає для цих цілей 40 стипендій. У першу чергу-громадянам країн Африки, Азії, Латинської Америки, Східної та Центральної Європи. Стипендії можуть отримати й молоді вчені для дослідницьких цілей.

Поряд з закінченою вищою освітою передумовою для отримання такої стипендії є стаж наукової роботи на Батьківщині (мінімум - два роки).

Контактна інформація:
Friedrich-Ebert-Stiftung
AbteilungStudienfoerderung
GodesbergerAllee 149
53170 Bonn
Телефон: 49228883635 / 636

Факс: 49228883697

www.fes.de

http://www.fes.de/studienfoerderung

 

Німеччина

Friedrich-Naumann-Stiftung

Фонд Фрідріха Наумана Вільної демократичної партії Німеччини підтримує ліберальні політичні ідеї. Він пропонує стипендії особам, що бажають отримати першу вищу освіту. У свою чергу, дипломовані фахівці можуть отримати від фонду дворічну стипендію для продовження освіти в Німеччині.

Тим, хто збирається писати і захищати дисертацію в німецькому ВНЗ, також може бути надана стипендія за умови, що тема дисертації має наукове і суспільно-політичне значення. Основними передумовами для надання стипендій є особлива обдарованість в обраній області, прагнення до успіху, надійність і готовність потенційного стипендіата брати на себе соціальну відповідальність.

Громадсько-політична активність в організаціях та партіях близьких за духом вільним демократам збільшує шанси на отримання стипендії. Від своїх стипендіатів фонд очікує, що вони повернуться на батьківщину для того, щоб там застосувати на практиці отримані в Німеччині знання.

Контактна інформація:

Friedrich-Naumann-Stiftung
Truman-Haus, Karl-Marx-Straße 2
14482 Potsdam-Babelsberg

Телефон: 49 331 7019 277

Факс: 49 331 7019 286

E-Mail: fnst@fnst.org

https://www.freiheit.org/

www.fnst.org

http://ukraine.fnst.org/  громадянська освіта в Україні

 

Німеччина

Hanns Seidel Stiftung

Фонд Ганса Зайделя близький до баварського Християнсько-соціального союзу. Програма стипендій фонду спрямована на надання фінансової підтримки особливо обдарованим особам у віці до 32-х років, які здобули вищу освіту і бажають підвищити свою кваліфікацію у ВНЗ Німеччини.

Поряд з головною передумовою для отримання стипендії фонду - християнським світоглядом, потенційний стипендіат повинен добре володіти німецькою мовою і займати активну життєву позицію.

Контактна інформація:

Lazarettstr. 33
80636 Muenchen

Телефон: 49 89 1258 301

Факс: 49 89 1258 403

E-Mail: info@hss.dе

https://www.hss.de/

https://www.hss.de/en/

https://www.hss.de/datenschutz/

https://www.hss.de/stipendium/

 

Німеччина

Hans Boeckler Stiftung

Фонд Ханса Беклера є організацією Об'єднання німецьких профспілок і надає стипендії політично активним студентам. Фонд сприяє встановленню тісних контактів між наукою, трудящими і профспілками.

При розподілі стипендій враховується не тільки обдарованість майбутніх стипендіатів. Особлива увага приділяється підтримці кандидатів, чиє соціальне становище ускладнює доступ до вищої освіти. Наявність трудового стажу збільшує шанси на отримання стипендії.

Контактна інформація:
Hans-Boeckler-Stiftung
Bertha-von-Suttner-Platz 1
40227 Duesseldorf

Телефон: 49 211 7778 145

Факс: 49 211 7778 4140

Інтернет: www.boeckler.de

https://www.boeckler.de/92.htm  для докторів до 40

 

Німеччина

Heinrich Boell Stiftung

Фонд Генріха Бьолля близький до партії "Союз 90/Зелені". Особливу увагу він приділяє демократичним процесам, екології, міжнародній солідарності. Важливою складовою філософії фонду є принцип протистояння насильству.

Фонд Генріха Бьолля щорічно надає від 80 до 100 стипендій у рамках програм з підтримки молодих вчених і студентів з-за кордону. Найважливішим критерієм для отримання стипендії є соціальна і політична активність майбутніх стипендіатів, їх готовність брати на себе відповідальність, а також підвищена активність у тих галузях життя, які входять в коло інтересів фонду згідно з завданнями, які стоять перед ним.

Heinrich Boell Stiftung
Rosenthaler Str. 40/41
10178 Berlin

Телефон: 49 30 28534 0

Факс: 49 30 28534 109

 

Німеччина

Otto Benecke Stiftung

Фонд Отто Бенеке надає фінансову підтримку для навчання в німецьких ВНЗ переселенцям, біженцям і особам, що одержали політичний притулок у Німеччині.

Контактна інформація:

Otto-Benecke-Stiftunge.V.
Kennedyallee 105-107
53175 Bonn

Телефон: 49 228 8163 0

Факс: 49 228 8163 300

E-Mail: OBS-eV@t-online.de

Інтернет: https://www.obs-ev.de/

https://www.obs-ev.de/startseite-und-aktuelles/

 

Німеччина

Volkswagen Stiftung

Фонд Фольксваген (Volkswagen Stiftung) є приватною благодійної некомерційною організацією. Він був заснований в 1961 році з метою сприяння дослідженням у науці і техніці, а також надання підтримки вищій школі. Фонд має власне фінансування і рішення приймає незалежно від державних чи приватних структур. На чолі Фонду - громадська казначейський рада. Контроль за діяльністю Фонду здійснюється державними службами з нагляду за фондами. Офіси Фонду перебувають у Ганновері в ФРН.

Сферою діяльності Фонду є сприяння проведенню науково-технічних досліджень і надання підтримки вищій школі.

Контактна інформація:

Volkswagen Stiftung
Postfach 81
D-30505 Hannover
Germany

Телефон: (0511) 83810;

Факс: (0511) 8381344

Office in Hannover:

Kastanienallee 1935

D-30519 Hannover
Germany

Телефон: (0511) 83 81-0

Факс: (0511) 83 81-344

https://www.volkswagenstiftung.de/

 

Офіс - Словацька Республіка

Міжнародний Вишеградський фонд

"Міжнародний Вишеградський фонд" був заснований в червні 2000 року державами так званих "країн V4" (Чеська Республіка, Угорська Республіка, Республіка Польща, Словацька Республіка) з метою підтримки проектів в галузі культури, освіти і науки, з обміну молоді, підтримки туризму та транскордонного співробітництва.

Сфери фінансування:

  • культурне співробітництво (фестивалі, публікації);
  • наукові обміни та дослідження (конференції, публікації, дослідження);
  • освіта (семінари, літні школи);
  • обміни між молоддю (спорт, освітні та культурні події для дітей та молоді);
  • кооперація між кордонами (події, які будуть проходити на кордонах двох країн-учасників Вишеградської четвірки);
  • розвиток туризму (презентації, ярмарки).

Контакти:

International Visegrad Fund 
Kralovske udolie 8 
811 02 Bratislava 
Slovak Republic 
е-mail: smallgrants@visegradfund.org

standard@visegradfund.org

Web: http://www.visegradfund.org

 

США

Програма малих грантів Світового Банку (World Bank Small Grants Program)

Галузь інтересів:

вирішення проблем соціально-економічного розвитку (наприклад, зниження рівня бідності); охорона навколишнього середовища; розвиток людських ресурсів; розвиток приватного сектора.

Види підтримки:

гранти від 5000 до 15000 доларів США. Діяльність повинна сприяти діалогу і поширенню інформації про міжнародний розвиток (наприклад, проведення конференцій, видання публікацій, підготовка аудіовізуальних матеріалів, а також організація пропагандистських заходів).

Контактна інформація:

Small Grants program,
Social Development Department,
1818 H Street, NW,
Washington, DC 20433,
USA

Tel.: +1 (202) 473 3501

Fax: +1 (202) 522 3247

E-mail: mmachard@worldbank.org

www: http://www.worldbank.org


Представництво Світового Банку в Україні:

вул. Лисенка, 2,
Київ, 01034
Тел.: +38 (044) 490 6671

Факс: +38 (044) 490 6670

E-mail: dderkach@worldbank.org

 

США

АААS (The American Association for the Advancement of Science)

Американська Асоціація Просування Науки (The American Association for the Advancement of Science - АААS, вимовляється "Triple-a-s") - одна з найбільших світових наукових організацій і видавець журналу "Science". Організація нараховує більш 138,000 членів і 275 асоційованих товариств. АААS, авторитетне джерело інформації про останні наукові досягнення, поєднує вчених, урядовців і товариства, з метою розвитку науки й взаємопроникнення науки й освіти. Засноване у Філадельфії в 1848, АААS - одне із самих старих товариств Америки. Багато із сьогоднішніх найбільш престижних і впливових наукових товариств виникли в рамках АААS.

Департамент міжнародних програм (The directorate for international programs ) - одне із трьох підрозділів в Американській Асоціації Просування Науки (АААS), створене для зміцнення співробітництва між ученими й інженерами США й ученими й інженерами з інших країн. Одна з його основних цілей - посилення ролі вчених у країнах , що розвиваються й збільшення внеску науки й техніки в розв'язок регіональних і глобальних проблем. Департаментом реалізуються наступні глобальні й регіональні програми:

- Ecology and Human Needs;
- Africa;
- Europe and Central Asia;
- Latin America and the Caribbean;
- Pacific Rim.
Департамент є також головною організацією Консорціуму Філій Міжнародних Програм (Consortium of Affiliates for International Program) - об'єднання наукових суспільств і академій, що активно реалізують міжнародні програми.

Контактна інформація:

Elizabeth J. Kirk, Director
ECA Program
AAAS Directorate for International Programs
1200 New York Avenue NW
Washington, DC 20005

ekirk@aaas.org

Tel: 202-326-6493

Fax: 202-289-4958

https://www.aaas.org/

 

США

ACTR/ACCELS (American Councils for International Education)

Американська рада викладачів російської мови й літератури (ACTR) і Американська рада по співробітництву в галузі освіти й вивчення мов (ACCELS), Американська Рада по Міжнародному Утвору проводять освітні програми й програми підвищення кваліфікації у різних областях для громадян США й громадян колишнього СРСР.

ACTR - назва організації в межах Росії, ACCELS - у колишніх республіках СРСР, крім Прибалтики. Діяльність в області підвищення кваліфікації й співробітництва в області навчання почалася в 70- і роки, коли була випущена серія навчальних посібників по російській мові й російській культурі для викладання в США. Має 41 офіс по СНД.

Є представником Міжнародної Служби Тестування (Educational Testing Service, ETC) на території СНД. Курирує проведення тестів TOEFL, GRE, GMAT і SAT, а також іспиту Institutional TOEFL (тел.: 237-91-16, 247-23-21 Е-mail: actrtest@glasnet.ru ).

Реалізує програми обмінів для школярів, студентів і викладачів зі США й СНД, програми аспірантських і докторських стипендій Эдмунда Маски, програми для молодих викладачів університетів і Російсько-американський конкурс викладачів англійської мови й країнознавства США.

http://www.americancouncils.org.ua/

http://www.americancouncils.org.ua/uk/pages/3/contacts.html

 

США

Civilian Research and Development Foundation

Американський Фонд Цивільних Досліджень і Розвитку (CRDF) - некомерційна благодійна організація, яка підтримує науково-технічне співробітництво між Сполученими Штатами й республіками колишнього Радянського Союзу (FSU). Була створена Урядом Сполучених Штатів в 1995.

Через Grant Assistance Program (GAP), CRDF надає фінансові й адміністративні послуги різним організаціям для реалізації проектів підтримуваних CRDF. З цією метою робляться доступними банківські зв'язки й послуги надання обладнання, щоб передати й контролювати фонди проекту й устаткування в країни FSU.

CRDF створив надійну, безпечну й гнучку мережу банківських зв'язків, щоб забезпечити платежі одержувачам через FSU. Платежі надаються одержувачам у доларах США й звільнені від оподатковування.

Основні напрямки діяльності CRDF:

1. підтримує перспективні, розглянуті на рівних умовах науково-дослідні роботи, створює умови, що скорочують еміграцію й допомагає зберегти наукову й технологічну інфраструктури країн FSU;

2. удосконалює перехід учених воєнної промисловості на цивільні роботи, шляхом фінансування спільних цивільних науково-дослідних проектів;

3. підтримує прикладні дослідження на ринку, з метою одержання економічної вигоди для країн FSU і Сполучених Штатів.

http://www.crdfglobal.org/

 

США

Henry M. Jacson Foundation

З дня свого заснування в 1983 році Фонд Генрі М. Джексона передав понад 8 мільйонів доларів різним благодійним організаціям та інститутам вищої освіти як у США, так і в усьому світі. Гранти фонду є істотною підтримкою в зародженні нових ідей і методів, які згодом можуть знайти широке застосування в тих чотирьох сферах, де сенатор Джексон був лідером під час свого сорокатрьохлітнього терміну перебування в Конгресі США. Цими областями є:

· Освіта та наукові дослідження в галузі міжнародних відносин
· Соціальна сфера
· Навколишнє середовище та використання природних ресурсів
· Права людини
Програми спрямовані на розвиток лідерства, прийняття розумних політичних рішень і досягнення згоди.

Фонд керується принципами, етичними цінностями і пріоритетами нині покійного сенатора Генрі М. Джексона. Його розуміння необхідності об'єктивного аналізу, прийняття розумних політичних рішень і проведення політики має довготривалі цілі в повній мірі відображені в роботі Фонду. Завданням фонду є пропаганда діалогу та досягнення порозуміння між представниками наукових та політичних кіл, між громадським та приватним секторами, між громадянами та їх урядом. Фонд також сприяє розвитку сприятливого навчального середовища для підготовки нового покоління лідерів.

Контактна інформація:

Ms. Lara Iglitzin, Executive Director
Henry M. Jackson Foundation
1001 Fourth Avenue, Suite 3317
Seattle, Washington 98154-1101

Тел. (206) 682-85-65

FAX: (206) 682-89-61

E-MAIL: foundation@hmjackson.org

http://www.hjf.org/

 

США

Global Environment Facility

Глобальний Екологічний Фонд (ГЕФ) - це фінансовий механізм надання грантів і пільгових кредитів країнам-одержувачам на здійснення проектів і діяльності, націлених на вирішення глобальних екологічних проблем. ГЕФ був заснований у 1991 році, як експериментальна програма і здійснюється ПР ООН, ЮНЕП і Світовим банком.

У березні 1994 року уряди 73 країн-учасників після проведення успішних переговорів вирішили реорганізувати Програму і поповнити її Основний Фонд більш, ніж 2 мільярдами доларів США, з умовою їх використання в наступний 3-річний період.

Ресурси ГЕФ призначені для фінансування проектів і діяльності з: запобігання зміни клімату, збереження біологічного різноманіття, охорони міжнародних вод та запобігання руйнуванню озонового шару. Проектна діяльність щодо запобігання деградації грунтів, опустелювання і збезліснення також прийнятна для фінансування ГЕФ, але тільки у випадку зв'язку з чотирма головними областями.

Контактна інформація:

Global Environment Facility (GEF)
USA Washington, D / C / 20433 1818
H. Street N.V.. Room G6-105, The GEF Secretariat

Tel.: (1-202) 473-0508

Fax: (1-202) 522-3240 / 32-45

https://www.thegef.org/

 

США

Howard Hughes Medical Institute

Інститут Говарда Х'юза - некомерційна медична дослідницька організація, одна з найбільших світових структур, що фінансують біомедичні дослідження та освітні програми в біології та медицині.

В Інституті проводяться дослідження в області біології клітини, обчислювальної біології, генетики, імунології, нейрології, структурної біології.

З середини 80-х років ХХ ст Howard Hughes Medical Institute (HHMI) є однією з найбільших у світі організацій, які фінансують біомедичні дослідження. З 1988 року Інститут надав понад 1 мільярд доларів США у вигляді грантів на наукові дослідження та освіту.

Контактна інформація:

Howard Hughes Medical Institute,

Office of Grants and Special Programs / PRF,

6701 Rockledge Drive,

Bethesda, MD 20817, USA

Телефон: (301) 571-8412

Факс: (301) 571-0596

www.hhmi.org/

 

США

Фонд цивільних досліджень і розвитку США (CRDF - U.S. Civilian Research & Development Foundation) - некомерційна організація, заснована в 1995 році згідно з рішенням Конгресу США, з метою сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву, зокрема, шляхом підтримки спільних науково-дослідних проектів учених США та їхніх колег із країн колишнього СРСР. Україна є одним із провідних партнерів CRDF.

Основні напрямки діяльності CRDF в Україні:

  • дослідницькі гранти науковцям, що працюють у фундаментальній та прикладній науці;
  • гранти на обладнання;
  • гранти на підтримку комерціалізації технологій, наукові конференції та навчальні семінари;
  • сприяння інтеграції наукових досліджень і вищої освіти.

З початку своєї діяльності (вересень, 1995) Фонд цивільних досліджень та фундаментального розвитку США (CRDF) підтримав українських вчених за десятьма програмами, надав 699 грантів для виконання науково-дослідних проектів на загальну суму $21,55 млн, в тому числі від CRDF $12,23 млн., від американських компаній-партнерів $7,15 млн, та від Уряду України - $2,15 млн. Загалом було підтримано близько 3000 вчених з 105 наукових установ України.

Починаючи з 1997 року, Фондом, разом із МОН України і Державним комітетом України з питань науки, інновацій і інформатизації було профінансовано 16 проектів львівських науковців, зокрема три проекти Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка (http://city-adm.lviv.ua/lmr/economy/innovaciji/1251-fond-civilnih-doslidzhen-i-rozvitku-crdf-global)

Адреса представництва:

Україна, 01024, Київ, вул. Богомольця 4, кімната 133-134.

Телефон: (380-44)-253-72-23

Факс: (380-44)-253-45-77

 

США

The Foundation for Science and Disability (FSD)

The Foundation for Science and Disability (FSD) створений у 1975 році для:

- Залучення вчених інвалідів в активну діяльність наукового співтовариства і суспільства в цілому;

- Створення можливостей для активного вибору та побудови наукової кар'єри студентами-інвалідами.

Фонд розвиває можливості працевлаштування інвалідів та створення можливості для активної участі вчених-інвалідів в академічному, політичному та промисловому житті суспільства.

Фонд розробляє, організовує та адмініструє освітні програми, що сприяють навчанню інвалідів і зростанню їх наукової кар'єри, є організацією, що консультує American Association for the Advancement of Science (AAAS) та інші наукові, державні, промислові і освітні інститути, надаючи їм загальну інформацію про успішних вчених, інженерів-інвалідів.

Про програму https://www.ars.usda.gov/ARSUserFiles/3559/aboutfsd.html

(Рос. версія http://www.rsci.ru/grants/fonds/164.php )

http://stemd.org/

 

США

Коледж мистецтв і наук Університету Західної Вірджинії

Починаючи з 1867 р, Університет Західної Вірджинії став провідною науково-дослідною установою, створеною змінити світ, яка робить вагомий вплив в найбільш важливих областях. Коледж мистецтв і наук університету знаходиться в центрі цього прогресу.

Співробітники Eberly College Research Office надають допомогу в проведенні досліджень і грантових проектів. Ми будемо раді зустрітися з Вами, щоб обговорити варіанти фінансування, переглянути бюджет і сюжетні проекти, і відповісти на питання про форми і вкладення. Викладачам рекомендується планувати свої проекти наперед і підтримувати контакт з співробітниками протягом всього процесу надання грантів у письмовій формі.

На цьому сайті, ви можете вивчити наші ресурси, переглянути варіанти фінансування, прочитати про науково-дослідні ініціативи поточpного року, процедури подання, огляд/p/pу і політики, і багато іншого.

Ми будемо раді допомогти вам розвинути успішну пропозицію.

http://eberly.wvu.edu/research

http://eberly.wvu.edu/research/research-toolkit/research-office-flowchart

 

США

АЙРЕКС (The International Research and Exchange Board)

АЙРЕКС - Міжнародна Рада з Наукових Досліджень та обмінів є провідною некомерційною організацією в Сполучених Штатах Америки, яка розробляє і реалізує програми в галузі вищої освіти та розвитку мережі Інтернет, займається питаннями підтримки незалежних засобів масової інформації і правового громадянського суспільства як у США, так і в Європі, країнах колишнього Радянського Союзу, на Близькому Сході і в Азії.

З дня свого заснування в 1968 році АЙРЕКС грає роль базової організації для навчальних закладів, урядових установ та корпоративного сектору з питань міжнародної політики, підприємництва, розвитку економіки та соціальної сфери. За період свого існування АЙРЕКС надав підтримку більш ніж п'ятнадцятьом тисячам студентів, вчених, політичних діячів, підприємців, журналістів та представників інших професій.

Метою своєї діяльності АЙРЕКС бачить:

- Сприяння справі демократії в країнах, які переживають перехідний період;
- Зміцнення становища навчальних, академічних та неурядових організацій та засобів масової інформації та сприяння їх виходу на міжнародний рівень;
- Надання підтримки у розробці перспективних наукових досліджень в галузі соціальних та гуманітарних наук;
- Виявлення лідерів нового покоління та їх підготовка і навчання за програмами, розробленими АЙРЕКС спільно з вищими навчальними закладами, урядовими та громадськими організаціями, різними фондами і корпораціями.

Хочете знайти можливості для стажування, міжнародних обмінів, грантів, наставництва, і багато іншого. Зв'яжіться за адресою  communications@irex.org.

https://www.irex.org/about-us

https://www.irex.org/participate-our-projects

 

США

The John D. And Catherine T. MacArthur Foundation

Фонд Джона Д. та Кетрін Т. МакАртурів (The John D. And Catherine T. MacArthur Foundation) - приватна благодійна організація. Вона була заснована в 1978 році Джоном і Кетрін МакАртур. Штаб-квартира Фонду знаходиться в США, в місті Чикаго, штат Іллінойс. Основну діяльність Фонд здійснює на батьківщині, особливо в Чикаго і Флориді.

На чолі Фонду стоїть Рада директорів, куди входять відомі вчені, адвокати, представники ділових кіл. Поточною діяльністю Фонду керують президент і вищі посадові особи Фонду, керівники основних програм.

Фонд концентрує свої зусилля на підтримці восьми програм:

1) розвиток міської громади (проекти економічного, соціального та культурного характеру, спрямовані головним чином на підвищення якості життя населення Чикаго);
2) розвиток освіти (вдосконалення системи освіти в національному масштабі);
3) програма в галузі охорони здоров'я (охорона психічного здоров'я та боротьба з паразитарними хворобами);
4) надання стипендій Фонду особливо обдарованим творчим особистостям;
5) підтримання миру і розвиток міжнародного співробітництва (соціальні, освітні та дослідницькі проекти, пов'язані з проблемами міжнародної безпеки);
6) зростання народонаселення (дослідження та соціальні програми, пов'язані зі зростанням народонаселення переважно в країнах третього світу);
7) природне середовище і ресурси (проекти, орієнтовані на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів; мета програми - домогтися ефекту в найбільш уразливих регіонах - в екваторіальній зоні і в тропіках);
8) програма загального характеру (проекти в області засобів масової інформації, а також заслуговують на увагу проекти, які не підпадають під інші пріоритетні напрямки діяльності Фонду або підпадають одночасно під кілька напрямів).

Політика Фонду передбачає концентрацію сил і засобів на обмеженій кількості пріоритетних програм, до участі в яких запрошуються всі бажаючі або вибрані експертами Фонду особи та організації.

Сайт Фонду - http://www.macfound.org

https://www.macfound.org/programs/fellows/strategy/

 

США

Програма грантів фонду Бредлі

Bradley Foundation (Фонд Бредлі) підтримує:

  • проведення щорічних заходів,
  • проведення конференцій та семінарів,
  • придбання обладнання,
  • загальна підтримка,
  • стажування,
  • інвестиції, пов'язані з проектом,
  • публікації,
  • дослідження,
  • стипендії,
  • розвиток освітніх програм.

Термін прийому заявок: 1 березня, 1 липня, 1 вересня, 1 грудня кожного року.

Географічні пріоритети: країни СНД, Балканський, Балтійський регіони, Центральна Європа.

Пріоритетні області підтримки: розвиток почуття громадянськості - проекти можуть бути спрямовані на будь-яку сферу суспільного життя (економіку, політику, культуру, громадянське суспільство), але вони повинні просувати громадянськість до базової ідеї виборів і голосування. Наприклад, проекти, що демонструють громадську участь, політичні або академічні дослідження, медіа-проекти та інше.

Процедура подачі заявки:

на сайті Фонду є правила подачі заявки, річний звіт фонду, а також список схвалених проектів.

Необхідно надіслати короткий попередній лист-запит з описом організації-заявника і пропонованого проекту.

Результати конкурсу оголошуються в лютому, травні-червні, вересні та листопаді, в залежності від терміну подачі заявки.

Контактна адреса:

Mr. Michael S. Joyce, Президент Фонду 
Address: PO Box 92848; Milwaukee, WI 53202; USA 
Tel: (414) 291-9915; fax: (414) 291-9991 
Web: http://www.bradleyfdn.org/

 

США

Фонд Спенсера

Фонд Спенсера - благодійна організація (часто науковий фонд) з центральним офісом в Чикаго, США. Фонд заснований Лайлом Спенсером, засновником і президентом фірми Science Research Associates, Inc., що займається виданням освітньої літератури. За рішенням засновника, Фонд призначений для вивчення того, яким чином освіту, розуміється в широкому сенсі, могло б бути вдосконалено в усьому світі.

Для досягнення цієї мети Фонд підтримує на високому рівні наукові дослідження освіти, організовуючи дослідні програми і розширюючи коло дослідників, залучених до вивчення освіти, шляхом надання персональних грантів.

Більш детальну інформацію про Фонд Спенсера можна знайти на

web-сайті: http://www.spencer.org

 

США, Швейцарія

Rotary Foundation

Ротаріанський Фонд - це неприбуткова корпорація з надання матеріальної підтримки тим, хто потребує в усьому світі, Фонд дотує здійснення відповідних проектів і забезпечує міжнародні обміни вченими та викладачами, бізнесменами та представниками гуманітарної сфери. Мета створеного Фонду - прагнення до міжнародного взаєморозуміння через міжнародні благодійні та освітні програми. Фонд існує автономно від РІ, будучи при цьому невід'ємною частиною міжнародної діяльності Ротарі Інтернешнл.

Фондом керують 13 членів Ради піклувальників, яка призначається Президентом РІ і затверджується Радою директорів РІ. Шість піклувальників - це колишні президенти РІ, і кожен регіон представлений хоча б однією людиною. Генеральний секретар РІ є одночасно Генеральним Секретарем Фонду, який відповідальний за виконання рішень опікунської ради і правильність використання грошей.

Програми фонду:

Освітні програми:

Посольські стипендії (Ambassadorial Scholarships, Japan Ambassadorial Scholarships). Надаються особам обох статей для отримання освіти та вивчення особливостей інших країн. Стипендіати є ротаріанськими "посланцями доброї волі своїх країн."

Ротаріанські стипендії для викладачів вузів, що направляються на роботу в країни, які розвиваються (Rotary Grants for University Teachers to Serve in Developing Countries).

Розмір стипендії коливається від 10.000 до 20.000 американських долларів. Ціль програми - надати можливість обдарованим викладачам познайомитися з укладом інших країн, сприяти обміну думками, взаєморозумінню і демонстрації студентам нових підходів до вирішення проблем.

Обмін фахівцями (Group Study Exchange). Це чотирьох-або шеститижнева культурно-просвітницька програма обміну для груп з чотирьох неротаріанців і одного керівника-ротаріанця. Мета обміну - ознайомлення з соціально-економічними умовами, станом бізнесу та культурною спадщиною відповідних країн. Учасники обміну проживають у сім'ях ротаріанців.

Ротаріанські програми світу (The Rotary Peace Programs). Це серія заходів, у тому числі міжнародних семінарів і конференцій з виявлення причин конфліктів та шляхів виходу з них мирним шляхом.

Гуманітарні програми:

Ротаріанські дотації (Matching Grants). Це суми не більше 50.000 американських доларів, які виділяються для здійснення міжнародних гуманітарних проектів клубами і округами.

Контактна інформація:

World Headquarters
Rotary International
One Rotary Center
1560 Sherman Ave.
Evanston, Illinois 60201, U.S.A.
Cable: Interotary. Telephone: (847) 866-3000
Fax: (847) 328-8554 or (847) 328-8281
 

International Offices
Europe / Africa Office
Rotary International
Witikonerstrasse 1915
8032 Zurich, Switzerland
Cable Interotary
Telephone: (41-1) 387 71 1911
Telex: 817814ROIN CH
Fax: (41-1) 422 50 41

 

Франція

Centre Nationale de la Recherches Scientifique

Національний центр наукових досліджень Франції, заснований в 1939 році лауреатом Нобелівської премії в області фізики Жаном Перреном, є найбільшою в Європі організацією в області фундаментальних досліджень. CNRS поєднує державні організації Франції, що спеціалізуються в області прикладних і фундаментальних досліджень і координує їхню діяльність на національному рівні.

Цілі й завдання Національного центру наукових досліджень Франції:
- проводити або оцінювати будь-яке наукове дослідження, що представляє інтерес для розвитку науки, а також для економічного, соціального й культурного прогресу країни;
- сприяти застосуванню й використанню результатів цих наукових досліджень;
- сприяти поширенню наукової інформації;
- сприяти процесу освіти й розвитку науки шляхом проведення наукових досліджень;
- брати участь у проведенні аналізу наукової ситуації у Франції та світі й перспектив її розвитку.

Сайт центру - http://www.cnrs.fr

 

Франція

Європейський науковий фонд (European Science Foundation)

Фонд - недержавна організація, заснована у 1974 році. Фонд не має спеціальних програм грантів підтримки дослідницьких проектів в країнах колишнього СРСР, але науковцям цих країн надається можливість взяти участь в діяльності фонду за запрошенням.

Правила подачі заяв:
не існує стандартної форми заяви.

Регіони інтересів:
країни колишнього СРСР.

Види діяльності, що фінансуються:
окрім оплати витрат на участь в діяльності фонду (проїзд, розміщення тощо), фонд виділяє довгострокові та короткострокові стипендії для участі науковців в інших наукових програмах, до яких вони не можуть підключитися самостійно, чим фонд і сприяє багатоманітності наукових контактів.

Сфери діяльності, що фінансуються:

  • сприяння кооперації у фундаментальних дослідженнях шляхом планування, формування і, де необхідно, управління спільними програмами наукової діяльності;
  • дослідження проблем, що мають стратегічне значення для Європи;
  • консультування з питань наукової політики;
  • сприяння вільному обміну інформацією та ідеями,
  • сприяння кооперації у використанні існуючих коштів і в наданні нових;
  • надання грантової підтримки для об’єднаних дій і громадських програм;
  • забезпечення стратегічної і тактичної взаємодії у діяльності фонду.

Фонд підтримує фундаментальні дослідження в галузі природничих і технічних наук, медицини та біомедицини, гуманітарних та соціальних наук.

Контактна інформація:

European Science Foundation
1, quai Lezai-Marnesia
BP 90015
Strassbourg 67080
France
Tel: +33 (0388) 767100

Fax: +33 (0388) 370532

http://www.esf.org/

 

Швеція

The Royal Swedish Academy of Sciences

Королівська Шведська Академія Наук - незалежна, неурядова організація, заснована в 1739.

У складі Академії сім наукових інститутів, наукові видавництва. Щорічно присуджується Академією кілька міжнародних наукових премій (The Nobel Prizes, The Prize in Economics, The Crafoord Prize, The Rolf Schock Prizes, The Gregory Aminoff Prize).

Академія сьогодні має близько 440 шведських і 175 іноземних членів.Членство в Академії є винятковим визнанням успішних наукових досягнень. Академія призначає членів Нобелівського комітету терміном на три роки

 https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/prize_awarder/committee.html.

Королівська академія наук Швеції відповідає за вибір лауреатів Нобелівської премії, зокрема з фізики.

За умовами заповіту Альфреда Нобеля

https://www.nobelprize.org/alfred_nobel/will/

 премія з фізики була присуджена Шведською королівською академією наук з 1901 року.

Академією реалізується програма наукового співробітництва з академіями наук Болгарії, Естонії, Ізраїлю, Японії, Китаю, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Росії, Словаччини, Великобританії, Південної Африки, Чехії, України та Угорщини. SEK виділяється 10 млн щорічно на проекти, здійснювані спільно дослідниками з Швеції і країн колишнього СРСР.

Контактна інформація:

Якщо вам потрібна додаткова інформація про Королівську шведську академію наук, будь ласка , звертайтеся до Секретаріату Академії:

Шведська королівська академія наук:

The Royal Swedish Academy of Sciences
Box 50005, SE-104 05 Stockholm, SWEDEN
Phone: 46 8673 95 00, E-mail: rsas@kva.se

Адреса для відвідувачів: Lilla Frescativägen 4A

Години роботи:

понеділок-п'ятниця 9:00 ранку до 12 години,

1: 00-4: 00 вечора 
закритий: Weeks 29, 30 і 52

Телефон: +46 8 673 95 00 
Факс: +46 8 15 56 70 
Електронна пошта: info@kva.se

Електронна пошта (приймальня): reception@kva.se

Веб-сайт Королівської шведської академії наук http://www.kva.se/sv/startsida

Процес призначення і відбору лауреатів з фізики https://www.nobelprize.org/nomination/physics/index.html

 

Програма науково-технічного співробітництва між Швейцарією та країнами Східної Європи

В рамках Програми науково-технічного співробітництва між Швейцарією та країнами Східної Європи Швейцарським національним науковим фондом оголошуються конкурси на отримання грантів за такими програмами:

  • Гранти на проведення конференцій;
  • Спільні науково-дослідні проекти;
  • Співробітництво між інститутами;
  • Підготовчі гранти;
  • Гранти підтримки.

Мета програми: підтримка індивідуальних дослідників, дослідницьких груп та інститутів Східної Європи.

Тематичні області:

Гуманітарні та соціальні науки ( 1/3 бюджету)

Біологія, медицина, природничі та технологічні науки (2/3 бюджету)

 Програми

 Кінцевий термін подачі заявок

 Гранти на проведення   конференцій

 За 3 місяці до дати конференції

 Спільні науково-дослідні проекти

 15 травня

 Співробітництво між інститутами

 15 травня

 Підготовчі гранти;

 15 квітня

 Гранти підтримки

 За 3 місяці до початку

Додаткову інформацію можна отримати на веб-сайті:

http://www.snf.ch/en/Pages/default.aspx

 

Японія

Japan Society for the Promotion of Science (JSPS)

Японське товариство сприяння науці (ЯОСН) засновано в 1932 році як некомерційний фонд. З моменту створення ЯТСН вважало своїм завданням розробку і здійснення національних і міжнародних програм сприяння науці. У 1967 році Товариство отримало новий статус - квазіурядової організації, що розширило її повноваження і сферу діяльності. Щорічні субсидії японського уряду є основним джерелом фінансування ЯТСН.

Основні завдання Товариства:

  • підтримка молодих дослідників;
  • сприяння міжнародному науковому співробітництву;
  • налагодження співпраці між академічним співтовариством і промисловістю;
  • збір і поширення інформації про науково-дослідну діяльність.

Будучи однією з основних організацій, що сприяє науковим дослідженням в Японії, ЯТСН здійснює різні міжнародні та національні програми, що охоплюють всі області теоретичних і прикладних наук: математику, фізику, хімію, біологію та дослідження в галузі сільського господарства, медичні, соціальні науки й гуманітарні дослідження.

Усвідомлюючи необхідність сприяння міжнародному співробітництву в наукових дослідженнях, ЯТСН реалізує ряд міжнародних програм, серед яких: організація візитів іноземних вчених до Японії, включаючи:

  • надання стипендій іноземним вченим і дослідникам з науковим ступенем;
  • здійснення міжнародних наукових проектів та організація наукових конференцій;
  • реалізація двосторонніх програм співробітництва з іноземними науковими установами та вузами, що передбачають обмін вченими,
  • проведення спільних досліджень і семінарів, співпраця дослідних центрів та інші види діяльності.

Контактна інформація:

Yamato Bldg, 5-3-1 Kojimachi, Chiyoda-ku, Tokyo 102 Japan.
Tel.: 81-3-3263-1721;

fax: 81-3-3222-1986, 81-3-3263-1673;

telex: J32281.

http://www.jsps.go.jp/

 

 

Керівникам установ, організацій та підприємств НАН України!

 

 

15 березня 2017 року

 затверджено

“Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАНУ”

http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-1.pdf

Постановою Президії НАН України №75

http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-0.pdf

відповідно до

Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України”,

яку Президія НАН України схвалила своєю постановою 3 лютого 2016 року.

 

 

Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України” була

розроблена фахівцями Академії відповідно до

Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр.

Вісник НАНУ 2014р. №1 ст.11-51:

http://www.visnyk-nanu.org.ua/archive/2014_1

Над цією методикою, покликаною посприяти підвищенню ефективності наукових досліджень, працювали дві робочі групи Академії, які докладно вивчили наявні методики оцінювання наукових установ у країнах Європейського Союзу й інших країнах. У методиці також враховано результати її широкого обговорення у відділеннях і наукових установах НАН України.

В основу методики покладені головні положення системи оцінювання, використовуваної Науковим товариством імені Лейбніца (ФРН). Ці положення передбачають систематичне й комплексне оцінювання тієї чи іншої установи та її підрозділів – за відкритою й прозорою процедурою, яка має гарантуватися участю вітчизняних і зарубіжних експертів. Згідно зі вказаною методикою, залучення до процесу оцінювання установ експертних комісій трьох рівнів (власне експертних комісій, постійних комісій за науковими напрямами та Постійної комісії НАН України) має забезпечити максимальну об’єктивність і неупередженість оцінювання завдяки якомога більшій незалежності експертів, уникненню конфлікту інтересів, а також уможливити оскарження установою результатів оцінювання.

Методика передбачає оцінювання за такими критеріями, як розвиток установи в попередні роки та стратегічне планування роботи на наступні роки, наукові результати (публікації, патенти тощо), наукові заходи та інформування громадськості, відповідність матеріального та фінансового забезпечення установи оцінці її діяльності, а також співпраця з іншими установами.

Загалом впровадження методики має на меті забезпечити, по-перше, об’єктивне оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України з урахуванням наявних умов їх кадрового, інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, по-друге, стимулювання науково-дослідної діяльності та наближення до європейської практики оцінювання наукових установ і, по-третє, ухвалення обґрунтованих управлінських, науково-організаційних і фінансових рішень.

Апробація методики була здійснена щодо окремих установ усіх відділень НАН України. За результатами апробації було проведено доопрацювання та остаточне затвердження.

Докладно про вказану методику читайте в інтерв’ю віце-президента НАН України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Глібовича Загороднього

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/metodyka_Zagorodnii_interview_VisnykNAN.pdf

ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3

 

Щодо затвердження “Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України”:

  • Постанова (Президія НАН України) № 75 від 15.03.2017:

http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-0.pdf

  • Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ:

http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-1.pdf

 

Постанова Президії НАН України № 233 від 09.11.2016р.

“Про реформування діяльності НАН України для ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави”:

http://new.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-161109-233-0.pdf

 

Верховною Радою України 26.11.2015р. було прийнято нову редакцію Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, який набрав чинності 16.01.2016р.

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19

 

НАН України повідомляє про деякі основні зміни законодавства, що відбулися у зв’язку з прийняттям нової редакції Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (далі – Закон № 848). Законом № 848 вводиться низка нових термінів та норм, що регулюють забезпечення функціонування сфери наукової і науково-технічної діяльності, які містяться у норм. акті № 17/182-8 від 28.01.2016р.

“Щодо нової редакції Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність””:

http://new.nas.gov.ua/UA/Documents/160128_17-182-8.pdf

 

Відділ Науково-правового забезпечення діяльності НАН України інформує у

норм. документі № 17/35-8 від 29.01.2016р. “Про процедуру скорочення  штату працівників”:

http://new.nas.gov.ua/UA/Documents/20160129_17-35-8.pdf

 

 

 

НАЙКРАЩІ РІШЕННЯ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА ЗАСАДАХ

ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ І ПОЗИТИВНОГО ДОСВІДУ

 

Інтерв’ю з академіком НАН України А.Г. Загороднім

 

 

 

Про нову Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, про її основні цілі і завдання, про систему організації науки в Німеччині та корисний досвід німецьких колег ми говорили з віце-президентом Національної академії наук України, директором Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академіком НАН України Анатолієм Глібовичем Загороднім.

— Анатолію Глібовичу, на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р. було затверджено нову Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України. Ви, як віце-президент Академії, опікувалися підготовкою цього питання. Розкажіть, будь ласка, детальніше, які головні причини, які обставини спонукали нас до змін у вже усталеній та перевіреній часом системі оцінювання наукової діяльності?

— Найголовнішою причиною є те, що українська наука, як і все українське суспільство, переживає зараз складний період трансформації, пов’язаний з інтеграційними процесами до європейського співтовариства. Що стосується науки, то сьогодні Україна націлена на входження до Європейського дослідницького простору, а це потребує запровадження адекватних, подібних до європейських процедур в організації наукової діяльності. Згідно з угодою про асоційоване членство України в Програмі Європейської комісії «Горизонт-2020», першим кроком на шляху інтеграції має стати незалежний аудит української науково-технічної сфери.

Другою причиною є необхідність імплементації нещодавно прийнятого

Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19  ,

яким передбачено запровадження цілого комплексу заходів і використання нових інструментів державної підтримки науки, а вони, у свою чергу, потребують незалежної експертизи ефективності наукових робіт.

І по-третє, необхідність розроблення нової рейтингової (порівняльної) системи оцінювання діяльності наукових установ та їх наукових підрозділів прописано в

Концепції розвитку НАН України на 2014—2023 роки

Вісник НАНУ 2014р. №1 ст.11-51:

http://www.visnyk-nanu.org.ua/archive/2014_1

— Якщо звернутися до історії питання, з чого починалося розроблення нової методики?

— Насамперед ми вивчили досвід застосування процедур та критеріїв оцінювання діяльності наукових установ різних країн Європи — Австрії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Чехії та ін. Виявилося, що за своєю структурою дослідницький простір України дуже близький до дослідницького простору Німеччини. Це пояснюється історичними обставинами, оскільки свого часу Російська імперія перейняла не англосаксонську систему організації науки, де наукові дослідження були зосереджені переважно в університетах, а саме німецьку. Після ще більш глибокого вивчення різних систем оцінювання ефективності наукової діяльності в різних наукових інституціях Німеччини ми дійшли висновку, що нам найбільшою мірою підходить методика, яку використовує самоврядна наукова організація Асоціація Лейбніца.

— Анатолію Глібовичу, в двох словах розкажіть, будь ласка, як влаштована наукова сфера в Німеччині?

— Система організації науки в Німеччині досить складна. Вона охоплює близько 1000 державних науково-дослідних установ, які отримують бюджетне фінансування, а також різні центри досліджень та інновацій, що фінансуються промисловими концернами. У деяких сферах діяльності та в окремих регіонах ці наукові інституції і промислові підприємства об’єднуються в мережі та кластери. У науковій сфері зайнято понад 600 тис. працівників, а загальні внутрішні витрати на дослідження і розробки у 2013 р. становили приблизно 80 млрд євро, причому третина цієї суми — це витрати державного бюджету ФРН.

Основними компонентами державного дослідницького простору Німеччини є чотири самоврядні наукові інституції — Товариство Макса Планка, Асоціація Лейбніца, Асоціація Гельмгольца і Товариство Фраунгофера, федеральні дослідні інститути при міністерствах, Фонд досліджень Німеччини, Рада з природничих і гуманітарних наук, які фінансуються передусім федеральним урядом і частково урядами земель; понад 400 університетів, а також наукові установи, що фінансуються урядами земель. От погляньте, в інформаційному проспекті Федерального міністерства освіти і науки Німеччини (Bundesministerium für Bildung und Forschung — BMBF) наочно показано схему організації німецької науки і джерела її фінансування.

В університетах розвиваються окремі наукові напрями, а левова частка наукових досліджень, зокрема великі комплексні наукові проекти, зосереджено в цих чотирьох згаданих інституціях, які за своїми функціями дуже схожі на нашу Академію.

Товариство Макса Планка (MPG) — здійснює фундаментальні дослідження в галузі природничих наук, наук про життя, суспільних і гуманітарних наук; до його складу входить 83 наукові інститути, в яких працює 17,2 тис. співробітників; базове бюджетне фінансування становить 1,7 млрд євро.

Асоціація Лейбніца (WGL) — здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в галузі природничих наук, інженерії, суспільних і гуманітарних наук з акцентом на міждисциплінарні підходи; до її складу входять 92 наукові інститути та 8 музеїв, у яких працює 18 тис. співробітників (50,8 % — наукові дослідники); базове бюджетне фінансування — 1,64 млрд євро.

Асоціація Гельмгольца (HGF) — здійснює дослідження в галузі природничих наук із застосуванням великих експериментальних установок та комплексних дослідницьких інфраструктур; до її складу входить 18 наукових центрів, у яких працює 38 тис. співробітників; базове бюджетне фінансування — 4,24 млрд євро.

Товариство Фраунгофера (FhG) — здійснює прикладні дослідження, спрямовані на заповнення простору між фундаментальною наукою та інноваційною сферою використання наукових розробок; до його складу входить 66 наукових установ, у яких працює 23 тис. співробітників, базове бюджетне фінансування становить 0,67 млрд євро.

— Під час розроблення методики у вас були прямі контакти з німецькими колегами?

— Так, звісно. У квітні 2015 р. з ініціативи Посольства ФРН в Україні відбулася робоча нарада, або, як вони її назвали, workshop, присвячена системам оцінювання діяльності наукових установ у Німеччині. У ній взяли участь представники Федерального міністерства освіти і науки Німеччини (BMBF), чотирьох згаданих вище наукових товариств, окремих установ. Вони ділилися своїм досвідом організації науки. Отримавши загальну інформацію, ми ретельно її вивчили і вирішили створити робочу групу під керівництвом першого заступника головного вченого секретаря НАН України Володимира Олександровича Ємельянова. До цієї групи ввійшли люди, які мали досвід роботи з європейськими інституціями саме у сфері, що стосується системи евалюації (наприклад, проф. І.Ю. Єгоров), співробітники Президії НАН України, які добре розуміються на нинішній системі оцінювання установ і знають усі її сильні та слабкі сторони, а також молоді активні науковці, наприклад Олександра Антонюк, Юлія Безвершенко та ін. Можу сказати, що саме завдяки ентузіазму цих молодих учених у надзвичайно короткий термін, буквально за місяць-півтора, вдалося здійснити широкий пошук інформації. Було знайдено методики оцінювання різних наукових інституцій (а форми управління і засади їх діяльності дещо різняться), перекладено їх українською, зроблено порівняльний аналіз, опрацьовано результати і, нарешті, визначено, що нам підходить, а що в наших умовах буде недоречним1.

1 Оригінальні документи стосовно методик оцінювання в Товаристві Макса Планка та Асоціації Лейбніца:

http://www.mpg.de/9704321/evaluation2015en.pdf

http://www.mpg.de/197429/rulesScientificAdvisoryBoards.pdf

http://www.leibniz-gemeinschaft.de/en/about-us/evaluation/the-evaluation-procedure-conducted-bythe-senate-of-the-leibniz-association/principles-of-theevaluation-procedure/

http://www.leibniz-gemeinschaft.de/en/about-us/evaluation/quality-assurance-by-scientific-advisoryboards-at-leibniz-institutions/

Схему організації наукової сфери у Німеччині див. у Віснику:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/metodyka_Zagorodnii_interview_VisnykNAN.pdf

У результаті, як я вже говорив, ми зупинили свій вибір на системі оцінювання, яка застосовується в Асоціації Лейбніца. Свого часу саме цією системою користувалися при об’єднанні Німеччини під час входження наукових установ колишньої Німецької Демократичної Республіки до наукового простору ФРН. Тоді близько половини інститутів Східної Німеччини витримали цю перевірку і успішно влилися в різні наукові товариства, переважно в Асоціацію Лейбніца. Ці установи зберегли свою структуру і напрями діяльності, що свідчить про досить потужну складову наукового простору НДР. Решту установ було реорганізовано або взагалі ліквідовано.

— А Товариство Макса Планка сильно відрізняється своєю структурою від Асоціації Лейбніца?

— Товариство Макса Планка також дуже подібне за структурою до нашої Академії. У них є наукові члени Товариства (аналог наших академіків), які на Загальних зборах обирають Сенат (аналог Президії НАН України) строком на 6 років, Сенат обирає президента, віце-президентів та Виконавчий комітет (аналог Бюро Президії), який здійснює свою діяльність через Адміністративний офіс (аналог апарату Президії) під керівництвом генерального секретаря (аналог головного вченого секретаря).

Наукова Рада Товариства поділяється на три секції, але, на відміну від наших секцій чи відділень, вони працюють не на постійній основі, а збираються за потреби.

Проте у Товаристві Макса Планка традиційно поширена практика створення невеликих наукових підрозділів під окремий актуальний напрям чи під якогось конкретного провідного вченого. Наприклад, в Інституті позаземної фізики одним із директорів тривалий час був відомий фізик і астрофізик, піонер досліджень складної (запорошеної) плазми професор Грегор Морфілл (Gregor Morfill). Після того, як він у 2013 р. вийшов у відставку, очолювану ним групу з досліджень плазмових кристалів розформували, частину співробітників перевели до Дюссельдорфа. Сьогодні цей напрям в інституті більше не розвивається. І не тому, що дослідники погано працювали (вони, до речі, отримали цілу низку вагомих результатів, а професора Морфілла було удостоєно багатьох національних та міжнародних відзнак), а тому, що лідер цієї групи виконав завдання, яке ставив перед собою. Без нього команда може працювати вже не так ефективно, більшу віддачу від дослідників його групи можна отримати, якщо вони увійдуть до інших споріднених груп.

Тобто німці в цьому питанні дуже практичні й насамперед керуються здоровим глуздом.

— Я перепрошую, що перебила Вас. І як далі розвивалися події?

— Отже, вже на початку літа 2015 р. робоча група розробила проект методики оцінювання. Наші німецькі колеги, люб’язно взявши на себе всі видатки, дали можливість членам української делегації відвідати Німеччину з тим, щоб на місці презентувати свої напрацювання, обговорити їх і врахувати зауваження та пропозиції. У вересні цей візит відбувся, програма була дуже насиченою. Українська делегація побувала у Бонні, Берліні та інших містах, провела зустрічі в Міністерстві, в усіх чотирьох товариствах. Розмови були надзвичайно конструктивними, оскільки ми добре розуміли один одного.

На одному із засідань був присутній директор Інституту зоології і довкілля Асоціації Лейбніца професор Герберт Хофер (Heribert Hofer), який поділився з нами повчальною історією. Інститут розташований у східній частині Берліна. Під час об’єднання установа успішно витримала всі перевірки, їх навіть похвалили. Після такого випробування вони заспокоїлися, і, як кажуть, певною мірою спочивали собі на лаврах. Однак наступне оцінювання виявилося холодним душем. Перевірку вони пройшли, але отримали низку зауважень, довелося терміново виправляти недоліки. Тобто система побудована так, що не дає можливості розслаблятися, навіть якщо все добре. Представник одного з інститутів Товариства Макса Планка розповів, що в їхній установі до перевірки починають готуватися заздалегідь ще за півтора-два роки. Створюють своєрідний організаційний комітет, який контролює виконання планів підготовки, заслуховує звіти підрозділів і навіть влаштовує детальні співбесіди з окремими працівниками. І чим ближче до приходу комісії, тим активніше працює цей комітет. Правда, слід зважати на те, що німці є німці, у них усе має бути перфектно. Зрозуміло, що істина лежить десь посередині і підготовка до перевірки не має заважати виконанню основної роботи. Однак система стимулює кожного керівника підрозділу, кожного науковця до чіткого формулювання завдань, які вони виконують, до ясного розуміння своїх планів на найближчий час. Таке усвідомлення допомагає організувати ефективне виконання робіт.

Повернувшись до Києва, робоча група трохи доопрацювала методику з урахуванням набутого під час візиту досвіду та порад і зауважень німецьких колег. У жовтні 2015 р. методику було представлено на засіданні Президії НАН України. Тоді її ухвалення тимчасово відклали, вирішивши дочекатися прийняття нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

— Анатолію Глібовичу, а які в німецькій системі є особливості, незвичні для нас?

— Основною характерною рисою німецької системи оцінювання є дуже ретельний відбір членів комісії, яка перевіряє установу. Вирішальну роль відіграє бездоганна наукова і етична репутація експертів, намагання повністю уникнути конфлікту інтересів — експерти у жодному разі не мають бути пов’язані з інститутом, який вони оцінюють. Причому мається на увазі не лише відсутність родинних зв’язків чи прямих наукових стосунків типу керівник — аспірант, а навіть не має бути спільних робіт чи участі у спільних проектах упродовж останніх, скажімо, десяти років. Ну й очевидно, що до складу комісії намагаються включити фахівців найвищого рівня з того чи іншого напряму.

Тому процес формування комісії може тривати досить довго. Далі установа, яку перевіряють, отримує більш-менш стандартний набір анкет, які потрібно заповнити. Комісія вивчає ці папери, а потім приїздить безпосередньо до інституту, ознайомлюється з його діяльністю, зустрічається окремо з керівництвом установи, потім з колективом без присутності керівництва, члени комісії можуть поспілкуватися з будь-яким працівником, зайти до будь-якої лабораторії і поцікавитися, чим займаються співробітники, як у них ідуть справи. Висновки роботи цієї комісії дуже важливі для подальшого фінансування установи. У підсумку їх можна звести до кількох опцій:

1) інститут працює дуже добре і ефективно, рекомендовано збільшити фінансування для розвитку і посилення певного напряму їх діяльності;

2) інститут працює добре, фінансування достатнє, нехай продовжують свою справу;

3) інститут має певні проблеми, комісія надає рекомендації щодо їх подолання і встановлює термін для усунення цих недоліків. Може бути рекомендовано по завершенні цього терміну подати до комісії звіт про проведені заходи або може бути призначено ще одне дострокове оцінювання. Якщо комісія робить висновок, що, незважаючи на враховані зауваження, робота інституту не стає ефективнішою, то вона рекомендує зменшити фінансування цієї установи;

4) інститут працює неефективно, слід подумати про його реорганізацію або взагалі ліквідацію.

Ще однією характерною рисою роботи комісії є абсолютна конфіденційність під час оцінювання. Жодна думка, що висловлюється при обговоренні, жодна дискусія не потрапляють за межі вузького кола комісії. Проте після винесення вердикту — абсолютна публічність і відкритість. Усі документи і висновки виставляються на сайті у вільному доступі.

— А якщо виникають непорозуміння, які завжди трапляються у житті, або наукова установа має дуже вузьку спеціалізацію і фахівців з цього напряму дуже мало, більшість з них працює в установі, яку перевіряють. Як виходять із такого становища?

— Загалом у Європі вузька сфера наукової діяльності не становить проблему. У нас захисти дисертацій відбуваються у спецрадах, до яких входять фахівці більш-менш спорідненого профілю, але часто не надто глибоко занурені у конкретну проблему, яку досліджував дисертант. Наприклад, у нашому Інституті теоретичної фізики у спецраді є фахівці з фізики високих енергій, фізики плазми, астрофізики і космології, теорії ядра, теорії твердого тіла та ін. Це наша традиція, яка склалася вже давно, і слід зауважити, якщо спецрада прискіпливо і вимогливо ставиться до своєї роботи, то користь від того, що дисертанта заслуховують фахівці близьких, але все ж інших галузей, дуже велика. Зовсім інша система, скажімо, у Франції. Там під кожний захист формують окреме журі, куди запрошують фахівців з конкретного, дуже вузького профілю роботи, за потреби шукають учених в інших країнах. Тобто дисертант захищає свою роботу перед аудиторією, яка до найдрібніших деталей розуміється на тому, що зроблено у цій роботі. Що стосується проблем з відбором кандидатур, то в Німеччині є така інституція, як Наукова Рада. Вона підпорядкована не канцлеру, не уряду, не міністерству, а виключно президенту країни, тобто повністю незалежна, має достатнє бюджетне фінансування і невеликий постійний штат обслуговуючих працівників. Прописано дуже складну процедуру відбору членів Ради з-поміж найавторитетніших учених, причому як німецьких, так і закордонних.

До речі, за подібною процедурою в Україні передбачено створення Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Так от, у проблемних випадках можна звернутися до цієї Ради, яка й сформує комісію з оцінювання. Отже, світова практика давно вже виробила механізми подолання різного роду можливих конфліктів. Якщо є бажання і здоровий глузд, знайти фахових незалежних експертів не становить проблеми.

— Як фінансується робота комісії і чи отримують експерти винагороду?

— Запрошені до комісії фахівці грошової винагороди за свою роботу, як правило, не отримують. Справа в тому, що стати експертом дуже почесно, тим самим підтверджується, що вчений потрапляє до наукової еліти, а це додає ваги його реноме. У подальшому такий вид діяльності обов’язково вказують у резюме, і це підвищує статус науковця. У європейській та взагалі західній науковій практиці запрошення стати експертом чи рецензентом вважають честю, знаком визнання і довіри до цього науковця з боку наукової спільноти. Що стосується коштів на сам візит, то експерт просто оформлює відрядження. З іноземними експертами складніше, і в кожному конкретному випадку питання вирішується окремо. Штатної процедури тут немає.

— Наша методика передбачає трирівневу систему комісій. Це також запозичено з німецької системи?

— Так, певною мірою систему комісій також взято з німецького досвіду. Інститут перевіряє комісія третього рівня, сформована на рівні відділення НАН України. Ця комісія разова і створюється цілеспрямовано для перевірки конкретної установи. Для уникнення конфлікту інтересів членами комісії можуть бути співробітники інших відділень (це 5—6 осіб), два експерти взагалі не з Академії і бажано, за можливості, запросити хоча б одного іноземного експерта. Про перевірку інститут повідомляють заздалегідь, не пізніше, ніж за 2 місяці. Інститут може висловити свої аргументовані заперечення щодо складу комісії. Мені здається, що в цій методиці є багато чого корисного. Наприклад, є пункт про те, чи має інститут концепцію свого розвитку. Час іде, з’являються нові напрями досліджень, змінюються пріоритети. Трапляється так, що після гучного відкриття основні зусилля спрямовують на певний напрям, оскільки всі сподіваються на його швидкий розвиток, очікують нових вагомих досягнень. Іноді ці сподівання справджуються, а іноді — ні. Так, відкриття високотемпературної надпровідності спричинило свого часу справжній бум досліджень у цій галузі. Усім здавалося, що прорив уже не за горами, виділялося багато грантів, роботи щедро фінансувалися. Проте, на жаль, не сталося, як гадалося. І зараз, безумовно, високотемпературну надпровідність вивчають у багатьох наукових центрах, але сьогодні цей напрям уже не є таким пріоритетним. Або свіжіший приклад — отримання графену. Сьогодні активно вивчають його властивості, проте, якщо прориву в плані практичного застосування графену найближчим часом не відбудеться, інтерес потроху згасатиме. Отже, дуже важливо, щоб кожен інститут відстежував тенденції у сфері своєї діяльності як у світі, так і в Україні, постійно дивився, що потрібно державі, і хоча б схематично, рамково уявляв собі шляхи подальшого розвитку.

Комісія другого рівня формується при секціях. Вона вже діє на постійній основі і до неї входять представники відділень, зовнішні експерти, але в ній не має бути керівництва секцій. Ця комісія розглядає висновки, надані комісією третього рівня. На цьому етапі можуть виникати якісь питання, певні побажання щось доопрацювати. До комісії другого рівня інститут може подати апеляцію, якщо він категорично не згоден з висновками.

Комісія першого рівня при Академії також працює на постійній основі. У ній не має бути членів Президії. До її складу входять авторитетні учені, представники міністерств, зокрема МОН, Мінфін, Мінекономрозвитку, Ради ректорів вищих навчальних закладів, а також представники високотехнологічного бізнесу і промисловості, тобто потенційних споживачів академічних розробок. Ця комісія затверджує остаточні рекомендації щодо конкретної установи. Крім прямої функції оцінювання наукової діяльності установ, на мою думку, робота цієї комісії формуватиме у влади та громадськості певний позитивний імідж Академії. Проте висновки комісії мають рекомендаційний характер, а остаточне рішення щодо установи залишається за Президією НАН України.

— Анатолію Глібовичу, в нашій науковій спільноті висловлюються різні, часто діаметрально протилежні думки щодо доцільності використання наукометричних показників при оцінюванні наукової діяльності. А як Ви вважаєте?

— Розумієте, в основі будь-якої справи має бути здоровий глузд. Ми зараз маємо можливість подивитися, як працюють різні методики в інших країнах, оцінити як позитивний, так і негативний досвід. Висновок простий — не можна зловживати при оцінюванні наукометричними показниками, такими як індекс Хірша та інші індекси цитування, але й не можна взагалі ними нехтувати. Наукометрія дає важливу інформацію, яку складно зібрати й охопити під час індивідуальної експертизи. Проте не можна дозволити, щоб кількісні показники з інструменту перетворилися на самоціль.

Дуже важливо, що Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України створено на основі й у повній відповідності до Лейденського маніфесту2.

2 На конференції у Лейдені у вересні 2014 р. було запропоновано принципи, яких слід дотримуватися при аналізі діяльності організацій, наукових груп та окремих дослідників. Після кількох місяців обговорення наукометристи світу досягли консенсусу, і в квітні 2015 р. було опубліковано 10 принципів наукометрії, або Лейденський маніфест (Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. 520(7548): 429.) (Див. додаток).

Світова наукова спільнота вже пройшла цей шлях, вже побачила, які можуть виникати перекоси, зробила висновки з помилок і дійшла згоди, сформулювавши основні принципи, на яких має будуватися система оцінювання ефективності наукової діяльності. Найкращі рішення приймаються на засадах збалансованих суджень і, повторюю ще раз, здорового глузду.

— Анатолію Глібовичу, на завершення нашої бесіди ще одне запитання. Ми говорили про подібність структури організації науки в Німеччині та в Україні. Але є одна величезна відмінність — це обсяги фінансування. Як працюватиме нова методика у нашому безгрошів’ї?

— Так, хронічне недофінансування — найголовніша наша проблема і найбільший біль. Попри те, що наука сьогодні є основною рушійною силою сучасного розвитку цивілізації, в Україні вона ніколи не була державним пріоритетом. У 2015 р. на функціонування всієї наукової сфери (НАН України, 5 галузевих академій і наука у вищих навчальних закладах) з Держбюджету було виділено близько 5 млрд грн, що за нинішнім курсом відповідає менш як 170 млн євро. Приблизно таку саму суму вчені заробляють самостійно, за рахунок вітчизняних і закордонних замовлень, міжнародних грантів проектів. Обсяг фінансування Академії з Держбюджету в 2015 р. становив 2,3 млрд грн, або близько 80 млн євро. Однак у 2016 р. ситуація з фінансуванням науки в Україні стала взагалі катастрофічною. Зокрема, наша Академія недофінансована на третину.

Я розумію, що важко порівнювати Україну з Німеччиною, але ж науковий бюджет Латвії становить 100 млн євро, Румунії — понад 1 млрд євро, Польщі — більш як 5 млрд євро. Сьогодні в Україні кількість науковців на 1 тис. працездатного населення вдвічі менша, ніж у країнах ЄС, за цим показником ми вже поступаємося Албанії. З такими обсягами фінансування науки малоймовірним стає залучення до дослідницької діяльності талановитої молоді, а без цього, як влучно зауважив відомий європейський економіст Ерік Райтнер, «з держави, що виробляє деталі ракет, Україна швидко переходить до держави, що продає багато кукурудзи».

Останнім часом у нас активно поширюють міф про те, що в Європі наукові установи фінансуються переважно на грантовій основі. У найкращому випадку це напівправда. Цифри по німецьких наукових установах я вже наводив. Наука не може функціонувати без базового державного фінансування. Наприклад, у грудні 2015 р. в Інституті фізики плазми Товариства Макса Планка було запущено термоядерний реактор Wendelstein 7-X, який працює за принципом стеларатора. Перший експеримент з утримання гелієвої плазми пройшов успішно, а 3 лютого 2016 р. стеларатор запустили вже з водневою плазмою. Очевидно, що створення подібних установок — надзвичайно складне і високовартісне науково-технологічне завдання, і без державного фінансування реалізувати такі проекти неможливо. Рівною мірою це стосується також і обладнання, що використовували в обсерваторії LIGO для реєстрації гравітаційних хвиль, — одного з найважливіших наукових відкриттів нашого часу.

Отже, ситуація в науковій сфері надзвичайно складна, але ж це не означає, що треба опустити руки і нічого не робити. Якби ми цю методику ухвалили ще в жовтні, можливо, встигли б апробувати її, зробити якісь пілотні проекти, так би мовити, відкатати її на окремих інститутах. А зараз ми змушені терміново зайнятися оптимізацією структури установ, скороченням. Застосування нової методики в таких екстремальних умовах може виявитися не на користь. Якщо змінюється структура інституту, то які відділи чи підрозділи слід оцінювати: ті, що були, але ліквідуються, чи тільки-но створені, але ж як їх оцінити? І ця хороша, я впевнений, що хороша, ідея може бути дискредитована, тому що впроваджується невчасно.

Особисто мені це було б дуже прикро, оскільки я вважаю, що нова методика має бути втілена в життя і намагатимуся докласти всіх зусиль, щоб комісії першого і другого рівнів було сформовано вже найближчим часом.

— Щиро дякую за цю розмову, Анатолію Глібовичу!

— Дякую Вам!

 

Розмову провела Олена МЕЛЕЖИК

 

ДОДАТОК

Основні положення Лейденського маніфесту

1. Кількісна оцінка має доповнювати якісну, експертну оцінку. Кількісні вимірювання можуть урівноважити можливе упередження перед експертним оцінюванням і спростити обговорення, оскільки важко судити колег, не маючи весь спектр основних відомостей. Проте експертам, що здійснюють оцінку наукової діяльності, слід протистояти спокусі перекласти прийняття рішень на цифри. Індикатори не є заміною інформованого судження. Кожен експерт відповідає за свій висновок.

2. Вимірюйте якість з урахуванням дослідницьких цілей організації, групи або вченого. Індикатори, що використовуються для оцінки наукової діяльності, мають чітко відповідати цілям дослідницької програми. Вибір індикаторів та шляхи їх використання повинні враховувати широкий соціально-економічний і культурний контекст. У різних учених різні наукові завдання. Дослідження, що розширює межі наукового знання, відрізняється від дослідження, зосередженого на пошуку шляхів розв’язання суспільних проблем. Експертна оцінка може ґрунтуватися не лише на академічних ідеях про наукові досягнення, а й брати до уваги досягнення, важливі для промисловості, суспільства, для прийняття політичних рішень.

3. Відстоюйте наукову якість у дослідженнях, важливих для того чи іншого регіону. У багатьох країнах високу якість наукового дослідження пов’язують з публікацією англійською мовою в журналах з високим імпакт-фактором. Таке упередження створює проблеми в суспільних і гуманітарних науках, де дослідження мають переважно національний або регіональний вимір. Те саме стосується і багатьох інших дисциплін. Наукометрія, основана на високоякісній неангломовній літературі, допоможе оцінити науковий рівень у дослідженнях, що є значущими для конкретних регіонів.

4. Використовуйте відкриті, прозорі і прості процедури збору й аналізу даних. Прозорість методології бібліометричної оцінки уможливлює її ретельну перевірку. Простота є перевагою для індикатора, оскільки посилює прозорість, але надмірно спрощена наукометрія може спотворювати результати. Слід прагнути балансу.

5. Давайте можливість дослідникам перевірити дані і результати аналізу. Щоб забезпечити якість даних, усі дослідники, включені в бібліометричні підрахунки, повинні мати можливість перевірити коректність визначення їхніх наукових результатів.

6. Враховуйте, що дисципліни відрізняються одна від одної за практикою публікацій і цитування. В одних науках важливо, щоб у підрахунок публікацій входили книги, статті національними мовами, в інших – доповіді на конференціях. Кількість цитувань також залежить від дисципліни: математичні журнали з найвищим рейтингом мають імпакт-фактор близько 3, а журнали з клітинної біології – понад 30. Потрібно нормалізовувати індикатори.

7. При оцінюванні окремих дослідників спирайтеся на їхні резюме. Чим старший дослідник, тим вищий його h-індекс, навіть якщо він нічого більше не публікує. Індекси цитування відрізняються за дисциплінами: максимум у вчених у галузі наук про життя становить близько 200, у фізиків — 100, суспільствознавців — 20—30. Індекси залежать також від бази даних: іноді h-індекс у Web of Science становить близько 10, а в Google Scholar може досягати 30. Читання роботи дослідника є дуже важливим. Найкращим підходом буде той, що враховує якомога більше відомостей про рівень знань, досвід, діяльність та вплив окремого дослідника.

8. Уникайте зайвої конкретності і помилкової точності оцінок. Наприклад, імпакт-фактор журналу публікується з трьома десятковими знаками, щоб уникнути збігу показників. Проте, якщо взяти до уваги концептуальну подвійність і випадкову мінливість підрахунків цитат, немає сенсу розрізняти журнали на основі дуже малої різниці в імпакт-факторах.

9. Враховуйте вплив використання одних і тих самих індикаторів на оцінювану систему. Це означає, що набір індикаторів завжди краще, ніж один індикатор. Використання одного індикатора стимулює азарт досягнення його високого показника. Замість ефективності наукових досліджень метою стає сам показник.

10. Регулярно перевіряйте та переглядайте індикатори. Дослідницькі завдання і цілі з часом змінюються. Для збереження адекватності наукометрії систему індикаторів потрібно перевіряти і за потреби змінювати.

 

ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/metodyka_Zagorodnii_interview_VisnykNAN.pdf

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 Вперед >>