ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Закон про освіту; щорічне стажування укр. студентів у Канаді; які можливості дає науковцям України програма Горизонт-2020.

5 вересня 2017 року Верховною Радою України 

було прийнято Закон «Про освіту».

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила: «Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття Законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту». Прийнятий документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий».

Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Як зазначила міністр освіти Л. Гриневич, щоб сформувати в дитини компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Коментарі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич:

http://osvita.ua/school/reform/57274/

 

Щороку, з травня до вересня, до 35 учасників з України, що пройшли відбір,

упродовж 12 тижнів стажуватимуться

під керівництвом викладачів канадських університетів.

Урочиста церемонія відкриття Програми стажування українських студентів в Канаді Mitacs Globalink Research Internship пройшла в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка. Дослідження відбуватимуться з різних наукових дисциплін: від інженерних, технічних і математичних до гуманітарних і соціальних наук. Під час подання заявки студенти зможуть обрати до 7 дослідницьких проектів, які надають канадські вчені.

«Сьогодні Україна приєдналася до такої цікавої та корисної програми, учасниками якої вже є студенти з 9 країн світу, зокрема, Австралії, Франції, Німеччини. Програма є дуже важливою для українських студентів, адже вони зможуть отримати та покращити компетентності в дослідницькій діяльності, а також відчути чудову атмосферу та культуру Канади», – зазначив під час урочистої церемонії заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

Наразі програма стажування доступна в більш ніж 60 університетах Канади. Вона включає не лише роботу над спільним проектом, а й переліт, стипендію, медичне страхування, можливість відвідувати заходи з професійного розвитку тощо.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/05/35-ukrayinskix-studentiv-zmozhut-shholita-stazhuvatis

 

Щодо українських вчених!

Нещодавно начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад нагадала про європейські дослідницькі програми.

Насамперед йдеться про Горизонт-2020 – найбільшу рамкову програму ЄС в сфері науки, дослідження та інновацій.

 

Доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, українські вчені мають багато можливостей отримувати кошти на свої проекти через європейські програми. Про це розповіла начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад в інтерв’ю платформі IDEALIST.media.

«Насамперед йдеться про приєднання до програми Горизонт-2020 – це найбільша рамкова програма Європейського Союзу в сфері науки, дослідження та інновацій. 2015 року ми стали асоційованими членами Горизонту, а раніше були в ньому просто третьою країною. Нам ця програма, зокрема, дає доступ до фінансування різних проектів українських вчених, університетів, наукових установ, бізнесу та навіть державних установ. Ми частково мали цей доступ і коли були третьою країною, але коли ми набули статусу асоційованого члена,  наш доступ до фінансових інструментів значно розширився. Передусім йдеться про інструменти фінансування бізнесових ідей», – відзначила Анна Новосад.

Як приклад вона назвала The SME Instrument, що стосується малих та середніх підприємств. Ним можуть скористатися ті, хто має чудову бізнес-ідею, але не має коштів на її реалізацію. Щоб отримати фінансування, потрібно подати заявку в програму Горизонт, і якщо проект буде відібрано, то він отримає кошти для виходу на ринок.

Загалом  Горизонт має 3 основні напрями: excellent science (фундаментальні дослідження), industrial leadership (поєднання бізнесу та науки), societal challenges (зв'язок науки з суспільством).

«Горизонт закінчується у 2020 році, і ЄС уже зараз напрацьовує нову програму. Важливо, що тепер ми можемо брати участь у формуванні як нової програми, так і наступних кіл Горизонту. Ми маємо доступ не лише до фінансування, а й до гігантської європейської мережі науковців, ми тепер майже повноправні члени цього ком’юніті. Для нас це величезна практика побудови нового формату співпраці з ЄС, перейняття кращого досвіду в процесі євроінтеграції», – наголосила очільник управління.

Вона також додала, що окрім Горизонту-2020, українські вчені можуть брати участь в інших програмах, приміром долучитися до проекту Euratom або проводити дослідження в межах організації CERN.

Нагадуємо, що наразі 66 проектів за участі українських вчених прийняті до фінансування в програмі Горизонт-2020 із загальним обсягом фінансування у майже 12млн євро.

Горизонт-2020 дає Україні не лише доступ до фінансування, а й можливість бути повноправним членом європейської наукової спільноти:

http://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/Rekomend_Horizont_2020.pdf