ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Що відбулось у межах ХІ Всеукраїнського фестивалю науки

 

18 травня 2017 року

 в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України

 офіційно розпочався

ХІ Всеукраїнський фестиваль науки

 

Урочистому відкриттю ХІ Всеукраїнського фестивалю науки передувала прес-конференція його організаторів, участь у якій взяли

  • перший віце-президент Національної академії наук України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Антон Наумовець,
  • перший віце-президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАПН України Володимир Луговий,
  • президент Малої академії наук (МАН) України академік НАН України Станіслав Довгий,
  • заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України (м. Харків) академік НАН України Олександр Коноваленко,
  • аташе з питань наукового та університетського співробітництва Посольства Франції в Україні пан Сільвен Ріґолле,
  • професор Університету міста Пуатьє Абдерраззак Ель Альбані (Франція),
  • директор спеціалізованої школи №49 з поглибленим вивченням французької мови (м. Київ) Алла Сулейманова

Нині надійними партнерами Фестивалю науки є Посольство Франції в Україні й Інститут Франції. Академік НАН України А. Наумовець висловив подяку французьким колегам, підкресливши, що завдяки їм у межах Фестивалю щороку відбуваються заходи за участі запрошених гостей із Франції – переважно науковців, які погоджуються поділитися з українською аудиторією важливими та цікавими результатами своїх досліджень у різних галузях.

А. Наумовець також наголосив, що Фестиваль переконливо демонструє, що українська молодь досі має значний інтерес до науки і бажання відкривати нове, про що свідчать, наприклад, численні винаходи, представлені в межах Фестивалю учнями МАН України.

Насамкінець академік поінформував присутніх про програму заходів першого фестивального дня в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України й анонсував виставку «Зроблено в Києві», що відбудеться 25 травня 2017 року у виставкому центрі «КиївЕкспоПлаза» з нагоди Дня Києва, в межах якої свої науково-технічні розробки для потреб міста представлять і установи НАН України.

За словами академіка НАПН України В. Лугового, наука й освіта нерозривно взаємопов’язані й вкрай важливо здійснювати наукову організацію освітнього процесу. А Фестиваль, на його думку, покликаний виконати високу місію – змінити на краще ставлення суспільства до науки.

Пан С. Ріґолле наголосив, що французьке дипломатичне представництво радіє зі співробітництва з українськими партнерами, зокрема й для організації та проведення Фестивалю, а також готове продовжувати цю співпрацю. Як зауважив пан С. Ріґолє, французька сторона й у подальшому сприятиме молодим українським науковцям, надаючи підтримку для досягненнями ними того чи іншого освітнього або наукового рівня у французьких університетах і наукових центрах. Однак важливо, щоб, здобувши знання й навички, українські дослідники поверталися на Батьківщину й тут мали можливість реалізувати свій потенціал.

Французький учений-геолог професор А. Ель Альбані подякував Посольству Франції в Україні за запрошення на ХІ Всеукраїнський фестиваль науки, розповів присутнім про Університет міста Пуатьє, який є одним із найстаріших не лише французьких, а й європейських вищих навчальних закладів, і підкреслив особливе значення роботи досвідчених дослідників із підготовки молодих учених. Він також зауважив, що основними напрямами популяризації науки мають бути, по-перше, поширення інформації про наукові здобутки й наукового світогляду серед абсолютно різних громадян (тобто інформаційне покриття необмеженої за чисельністю аудиторії – незалежно від віку й обізнаності), а по-друге, окрема взаємодія з молоддю (в першу чергу з дітьми та юнацтвом) – для спрямованого пошуку потенційної цільової аудиторії, яка може зацікавитися науковою діяльністю і обрати її своїм майбутнім фахом. Для цього науковцям варто докласти зусиль і вийти з тісного кола свого внутрішньопрофесійного спілкування, щоб звернутися до світу. Насамкінець професор запевнив, що університет відкритий до співпраці як із молодими, так і з досвідченими дослідниками.

Як зазначив академік НАН України С. Довгий, МАН України долучилася до Фестивалю з перших років його проведення. І, крім виставки результатів досліджень, здійснюваних дорослими науковцями, проект прикметний виставкою науково-технічної творчості – розробок і винаходів – учнів МАН України. С. Довгий повідомив присутнім про спільну з французькими партнерами організацію «Анна-фесту» – заходу на вшанування французької королеви Анни – доньки Великого князя київського Ярослава Мудрого та дружини французького короля Генріха І, а також про наукові подорожі до інших країн (наприклад, Франції, Німеччини, США й інших), під час яких українські школярі представляють результати власної винахідницької діяльності, що незмінно отримують високу оцінку та численні схвальні відгуки і викликають за кордоном неабиякий інтерес.

До учасників прес-конференції звернулася й директор столичної спеціалізованої школи №49 з поглибленим вивченням французької мови (м. Київ) – А. Сулейманова, яка розповіла про міжнародні зв’язки очолюваного нею білінгвального гуманітарного середнього загальноосвітнього навчального закладу. За її словами, зарубіжний попит на висококваліфікованого фахівця значно підвищується в разі, якщо цей фахівець володіє хоча б однією іноземною мовою (бодай мовою країни, в якій він планує навчатися, стажуватися чи працювати). Підтверджує це й досвід колишніх учнів школи, багато з яких згодом зробили кар’єру в науці.

Вчений-радіоастроном академік НАН України О. Коноваленко привернув увагу до розвитку в Україні астрономічних і радіоастрономічних досліджень, які вже понад півстоліття здійснюються на дуже високому рівні та забезпечують нашій державі світовий пріоритет у цій галузі. Він зазначив, що зарубіжним колегам і конкурентам перевершити українських фахівців украй складно, адже цей надзвичайно наукоємний напрям має у нас потужну наукову традицію. Водночас, тенденцією останніх років є дедалі частіше долучення українців до міжнародної радіоастрономічної кооперації, в тому числі з Францією.

 

Перший день Фестивалю продовжився його офіційним відкриттям, на якому головували перший віце-президент НАН України академік НАН України Антон Наумовець і Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні пані Ізабель Дюмон.

Після вітального слова віце-президента Академії короткий концерт представили учні київської спеціалізованої школи №49, які виконали в тому числі й композицію французької учасниці пісенного конкурсу «Євробачення – 2017», що позаминулими вихідними завершився в українській столиці.

У зверненні віце-президента НАПН України академіка НАПН України В. Лугового йшлося про важливість пожиттєвої освіти й самоосвіти особистості та про помічену дослідниками закономірність – прямо пропорційну залежність між рівнем складності освіти та рівнем самостійності при її здобутті (перехід на вищий щабель знань потребує більшої особистої заангажованості у процес і збільшує питому частку та роль власних зусиль здобувача). В. Луговий також підкреслив, що університети мають стати справжніми дослідницькими просторами, в межах яких скоротиться шлях «від аудиторії до лабораторії». Проте такі суттєві зміни в освітній сфері неможливі без потужного наукового фундаменту, який має бути активно задіяний при підготовці кваліфікованих кадрів – особливо в системі вищої освіти.

Пані Посол І. Дюмон у своєму слові до присутніх зазначила, що сприяння двосторонньому українсько-французькому наукову співробітництву є одним із головних пріоритетів у діяльності Посольства, а інструментом підтримки цієї співпраці обрано стипендії, спеціальні науково-навчальні програми (на зразок двосторонньої програми «Дніпро») тощо. Надзвичайно важливо, що Україна долучилася до різних програм, які відкривають перед нею додаткові можливості інтегрування до Європейського дослідницького простору. Йдеться насамперед про європейську програму академічних обмінів «Erasmus+», Рамкову програму Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», а також участь у проектах CERN. «Всі у світі зрозуміли, що для досягнення вершин і відкриття нового слід об’єднуватися», – так пані Посол охарактеризувала одну з тенденцій, що маркує сучасні реалії, – поширення різноманітних форм міжнародної наукової кооперації. Крім того, вона зауважила, що представляє Францію не лише як державу історії та культури, але й як країну науки, інновацій і стартапів, а до складу французького дипломатичного представництва в Україні належать як власне дипломати, так і науковці – й уся ця команда вважає за необхідне підтримувати українську науку, зокрема МАН України, адже внесок у майбутнє – це передусім допомога молодому поколінню.

Наступною частиною програми першого фестивального дня стали дві захопливі науково-популярні лекції, представлені академіком НАН України О. Коноваленком (на тему: «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної радіоастрономії в Україні») та професором А. Ель Альбані (на тему: «Нова глава історії старого життя 2 мільярди років тому»).

Академік О. Коноваленко розповів про об’єкт радіоастрономічних досліджень і діапазони частот, із якими вони працюють, а також про гордість української радіоастрономії – унікальний радіотелескоп УТР-2. Причому радіотелескоп УТР-2, введений в експлуатацію понад 40 років тому, нещодавно було суттєво модернізовано (в межах виконання цільової комплексної програми НАН України «Розвиток, створення та використання найбільших у світі українських низькочастотних радіоастрономічних елементів і систем»), внаслідок чого вдалося досягти значного збільшення його чутливості й роздільної здатності.

Радіотелескопи дають змогу не лише вивчати віддалені космічні об’єкти (а як пояснив академік О. Коноваленко, лише в нашій галактиці Чумацький Шлях – близько 100 млрд зоряних систем) на зразок планет Сонячної системи, екзопланет, пульсарів, квазарів, а й давати цілком практичну користь землянам – наприклад, при дослідженні космічної погоди. Загалом же, застосування радіоастрономічних методів дає вченим змогу наблизитися до виявлення й розуміння об’єктів, які є невидимими в оптичному діапазоні. «Тільки спостерігаючи Всесвіт у різних діапазонах, можна отримати цілісне уявлення про його структуру», – підкреслив академік. Він також пояснив, що для того, аби залишитися серед світових лідерів у галузі радіоастрономії, Україна конструює ще один ефективний радіотелескоп – радіотелескоп нового покоління ГУРТ (Гігантський український радіотелескоп), який за основними характеристиками не поступається радіотелескопам інших країн.

Серед останніх помітних і всесвітньо відомих здобутків вітчизняних радіоастрономів – участь у космічній місії до Юпітера «Juno Spacecraft», головним наземним телескопом для підтримки якої став УТР-2. Наші фахівці, до того ж, здійснили наукове обґрунтування участі України в реалізації космічної місії на Місяць «Farside Explorer», зокрема в тій її частині, що стосується забезпечення посадки на поверхню цього природного супутника Землі. На завершення академік О. Коноваленко розповів про співпрацю з французькими колегами – ученими Мендонської й Нансейської обсерваторій.

Доповідь професора А. Ель Альбані було присвячено цікавим результатам геологічних досліджень відшарувань гірських порід на території Габону, під час яких аналізувалися скам’янілості зі слідами давніх багатоклітинних організмів. Фосилізовані рештки збереглися досить добре, попри те, що датуються так званим Середньовіччям планети, початок якого припав на два мільярди років тому. В цей час в атмосфері планети зросла частка кисню, що, у свою чергу, посприяло бурхливому розвиткові багатоклітинного життя.

Професор звернув увагу, що сучасне наукове обладнання – насамперед мікротомограф, придбаний Університетом міста Пуатьє за 500 тис. євро, – дає змогу здійснювати неруйнівний (або ж неінвазивний) аналіз матеріалу (зокрема, вивчати сліди давніх багатоклітинних живих організмів, закарбовані не лише на поверхні скам’янілостей, а й усередині їх, а також відтворювати наскрізну віртуальну кольорову тривимірну модель матеріалу). Щоб проілюструвати це твердження, професор продемонстрував одну з таких моделей, завдяки якій вдається надзвичайно докладно обстежити досліджувані об’єкти. Дослідники також дійшли висновку, що подальше зменшення вмісту кисню в атмосфері нашої планети призвело до пригнічення розвитку життя, який повноцінно відновився лише 500 млн років тому.

До речі, результати цих наукових робіт мали широкий резонанс – зокрема, у Франції про них написали такі відомі видання, як «Figaro» та «Le Monde». В майбутньому вчені планують провести подібні дослідження і з матеріалами, знайденими на території України: на думку А. Ель Альбані, вони є не менш цікавими для науки, ніж габонські.

Підбиваючи підсумки лекційної частини програми першого фестивального дня, академік А. Наумовець подякував лекторам, підкресливши, що їхні цікаві доповіді допомагають ближче познайомитися з переднім краєм науки.

На завершення урочистостей відбулося вручення почесних відзнак переможцям конкурсу на краще наукове видання 2017 року та почесних грамот і дипломів за організацію та проведення Фестивалю.

За активну участь у виставці-презентації та сприяння розвитку науки Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка нагороджений ДИПЛОМОМ XI ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ НАУКИ.

Того ж дня у фойє Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України працювала виставка-презентація наукових досягнень установ НАН України, участь у якій взяли близько 50 академічних інститутів, що представили понад 460 інноваційних розробок (із повним списком яких можна ознайомитися за посиланням:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_departments.pdf ).

Тим часом на другому поверсі інституту було розгорнуто виставку робіт учнів МАН України.

Усе починається з дитинства. Шлях у велику науку – так само. У цьому переконалися відвідувачі XI Всеукраїнського фестивалю науки. На виставці-презентації наукових розробок академічних інститутів НАНУ були і винаходи вихованців Малої академії наук.

Найцінніший скарб – це навіть не готовий продукт, а сама ідея.  На підтвердження цьому третьокласник Тимур Гордієнко представив свої креслення двоповерхового “розумного будинку”, який прокидатиметься раніше господаря, відчинятиме вікна і будитиме його під приємну музику. Поряд на столі Тимур розмістив макет “розумної кухні”.

Це не просто “чотири стіни” з меблями, а нашпигована датчиками та різною технікою кімната, яка сама зможе ввімкнути плиту, розбити яйце і підсмажити господарю яєчню. На провокаційне запитання, чи смачні страви приготує така “інтелектуальна кухня”, хлопець на хвилину замислився і відповів: звичайно, якщо її запрограмує ... мама.

Чимало винаходів юних науковців спрямовані на зміцнення обороноздатності країни. Дев’ятикласник Політехнічного ліцею, вихованець МАН Михайло Комашня придумав, як вдосконалити типовий бронежилет для української армії. Він може втримати кулю і зберегти життя бійцю, але ці дев’ять чи двадцять грамів металу викличуть переломи ребер та інші істотні ушкодження. Михайло запропонував додати до бронежилету прошарок найдоступнішої рідини – води, що дозволить розподілити тиск від кулі по всій площині захисної пластини. За його словами, винахід перебуває у стадії патентування, тож можна сподіватися, він знайде своє застосування у нашій оборонній промисловості.

В рамках XІ Всеукраїнського фестивалю науки презентувала програму майстер-класів і Міжнародна лабораторія робототехніки, електроніки та програмування, а саме:

  • Польоти на Дронь, що дали можливість кожному відвідувачу спробувати себе в ролі пілота.
  • Перегонки на машинках на блютуз управлінні за допомогою мобільного пристрою.
  • Малювання об'ємно різнокольорових 3D-малюнків.
  • Танці від пінгвінів-роботів під музику Майкла Джексона і багато іншого.

“Учителі мають бути не стільки математиками чи фізиками, скільки психологами. Головне – зацікавити дитину наукою, пробудити бажання створювати щось нове”, – наголосив Сергій Назаренко, який реалізує в Україні освітній проект Hyong Engineers.

19 травня 2017 року з нагоди Дня науки й у рамках ХІ Всеукраїнського фестивалю науки в Краматорську відбулось Урочисте спільне засідання Ради Донецького наукового центру НАН України та МОН України (ДНЦ) і Ради ректорів вищих навчальних закладів (ВНЗ) Донецької та Луганської областей, присвячене Дню науки.

Відкрив засідання голова ДНЦ доктор технічних наук, професор В.Д. Ковальов. Він повідомив, що від самого започаткування Фестивалю ДНЦ брав щонайактивнішу участь в його організації та проведенні. Щороку впродовж квітня – травня відбувається чимало заходів, цікавих для наукової спільноти і творчої молоді.

В.Д. Ковальов також нагадав, що ДНЦ є першим регіональним науковим центром України – його було створено 52 роки тому. Станом на 2014 рік у Донецькому регіоні працювало 13 установ НАН України, а галузевий сектор налічував 120 науково-дослідних і проектно-конструкторських, технологічних організацій. У науковій сфері Донбасу було зайнято понад 12 тис. осіб, серед яких – 850 докторів наук і понад 5 тис. кандидатів наук. Однак у зв’язку з подіями на Сході України Національна академія наук України була змушена перемістити з Донецького регіону 9 наукових установ. Згідно з постановою Президії НАН України в грудні 2014 року ДНЦ було передислоковано до м. Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецької області – в будівлю Покровського індустріального інституту. За результатами спільного засідання Президії НАН України і Колегії МОН України, що відбулося наприкінці грудня 2015 року, Центр розгорнув свою роботу на площах Донбаської державної машинобудівної академії в м. Краматорськ. На завершення свого виступу голова ДНЦ поінформував присутніх про науково-організаційну діяльність наукового центру в 2016-2017 роках (Стислий звіт: http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/DNC_2016_2017_dodatok.pdf ).

Під час засідання директор Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України доктор технічних наук, професор В.О. Білошенко повідомив про діяльність очолюваної ним установи в умовах переміщення, окремо наголосивши на основних проблемах у роботі переміщених установ – дефіциті фінансування, відсутності житла для вчених і вкрай недостатній матеріально-технічній базі. Він також запропонував відновити діяльність експертної ради ДНЦ.

На засіданні виступив і директор Інституту економіки промисловості НАН України академік О.І. Амоша, який розповів про залучення ресурсів для відновлення й розбудови Донбасу. Він дав оцінку економічному потенціалові Донеччини та Луганщини, розкрив переваги регіону й обґрунтував проблеми, пов’язані з військовим конфліктом, а також запропонував основні напрями відновлення промисловості цих областей із розкриттям галузевих особливостей відновлення виробництва.

Крім того, в межах урочистого зібрання було підписано договір про спільну діяльність між Донецьким науковим центром НАН України та МОН України і Донецьким територіальним відділенням Національного центру «Мала академія наук України» – з метою створення умов для виявлення, розвитку й підтримки талановитих і обдарованих учнів та налагодження співпраці у сфері позашкільної освіти, залучення вчених наукових установ і вищих навчальних закладів до роботи з МАН.

З нагоди Дня науки найкращі науковці Донбасу отримали почесні грамоти Донецької державної обласної адміністрації, Краматорського міського голови та ДНЦ.

А наприкінці заходу талановита молодь вищих навчальних закладів привітала присутніх концертними номерами.

19 травня 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулось нагородження лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2016 року, Указ про присудження якої Президент підписав 7 квітня 2017 року 

http://www.president.gov.ua/documents/1012017-21650

19 травня 2017р. відбулося Урочисте засідання, присвячене Дню науки, за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. 

Під час заходу були вручені державні нагороди, премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, а також

відзнаки  Scopus Awards Ukraine (див. тут: 

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3196   ).