ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





В Київському будинку вчених НАНУ відбулися Загальні збори Ради молодих вчених (РМВ) НАН України

 

 

 

Загальні збори

Ради молодих вчених НАН України

27 квітня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися Загальні збори Ради молодих вчених (РМВ) НАН України, під час яких обговорювалися підсумки минулорічної роботи Ради та плани її діяльності на наступний період – на 2017 рік.

 

 

 

Короткий звіт про діяльність РМВ НАН України за 2016 рік представив голова Ради – науковий співробітник відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Олександр Скороход. У своїй доповіді він зупинився на основних заходах, ініціаторами, організаторами або активними учасниками яких були молоді вчені Академії, а саме:

– наукових (конференцій із проблематики таких галузей, як математика, механіка, хімія, науки про життя, економіка тощо);

– науково-популяризаційних (йдеться, зокрема, про весняні й осінні «Дні науки», «Наукові пікніки в Україні», щорічний Всеукраїнський фестиваль науки, всеукраїнські наукові хіміко-біологічні школи Малої академії наук (МАН) України й інше);

– науково-організаційних (серед них – долучення до процесу імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (особливо в частині, що стосується створення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та Національного фонду досліджень України), підготовка проекту Закону України «Про електронні довірчі послуги», участь у робочій групі з напрацювання нової методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, зустрічі з експертами Європейської Комісії в ході проведення аудиту науково-інноваційної системи України з використанням інструментів Рамкової програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», внесення пропозицій до низки проектів нормативно-правових актів (наприклад, щодо ефективного використання державних коштів, присвоєння вчених звань, оформлення дисертацій, Національного репозитарію академічних текстів), проект «Українські наукові журнали» (веб-ресурс, на якому розміщено призначену для авторів і редакторів інформацію щодо основних вимог до публікацій і конкурентоспроможності наукових видань), опитування молодих учених НАН України щодо їхнього соціального становища, створення й налагодження роботи системи подачі запитів Державного фонду фундаментальних досліджень);

– науково-освітніх і культурно-освітніх (наприклад, конкурсу наукових фотографій від «Вікімедіа Україна», читання короткого навчального курсу «MOVE в геології», роботу Київського еволюційного клубу, проведення відкритих лекцій провідними науковцями Академії, проект «Подаруй книгу бібліотеці Українського вільного університету в Мюнхені», практичних семінарів (воркшопів) зі стартап- і академічного підприємництва для молодих учених «Scientific Entrepreneurship»).

Учасники Загальних зборів РМВ НАН України одноголосно затвердили звіт про діяльність Ради в минулому році, а також у цілому схвалили план її роботи на 2017 рік. Так, планом передбачено продовження практики проведення наукових і науково-популяризаційних та інших просвітницьких заходів за участі представників академічної наукової молоді, окремих воркшопів, присвячених проблемам молодих учених Академії, поглиблення співпраці РМВ НАН України з МАН України, налагодження співпраці з науковою молоддю органів виконавчої влади, національних галузевих академій наук України та вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями Європи та світу, подальшу участь у впровадженні Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також долучення до доопрацювання нової методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та сприяння її широкому практичному впровадженню, створення умов для посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного й інноваційного розвитку.

Наостанок О. Скороход запросив молодих учених академічних наукових установ долучатися до діяльності РМВ НАН України, оскільки, за його словами, Раді гостро бракує активних та ініціативних членів для виконання завдань різних ступенів складності та важливості (від оформлення пропозиції для внесення змін у законопроекти до суто організаційної роботи з координації діяльності членів Ради та інформування молодих дослідників щодо її різноманітних ініціатив). «Від побажань молоді можуть залежати зміни», – зазначив він.

Із доповіддю «Реформа наукової сфери: поточний стан і перспективи» виступила заступниця голови РМВ НАН України – молодший науковий співробітник лабораторії інтегрованих систем Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук Юлія Безвершенко, яка зосередилася на нагальних проблемах окресленого напряму. Вона зазначила, що нова редакція Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає реалізацію низки важливих новацій, від яких залежатиме подальша доля української науки. Проте для того, щоб відбувалися реальні зміни, потрібен не тільки моніторинг, а й активне залучення представників вітчизняної наукової спільноти до відповідних процесів, зокрема, до формування Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, подання кандидатур до якого триватиме до 10 травня поточного року. Як підкреслила Ю. Безвершенко, від того, наскільки швидко буде сформована і почне функціонувати зазначена Національна рада, залежить, наприклад, те, чи буде нею напрацьовано і згодом затверджено Кабінетом Міністрів України «Положення про Національний фонд досліджень України». Якщо вказаний нормативно-правовий акт таки з’явиться цього року, то вчені матимуть усі підстави сподіватися на покращення фінансування науки, адже в такому разі Уряд, готуючи проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», повинен буде передбачити в ньому й додаткові кошти, розпорядником яких стане зазначений фонд, що надалі перерозподілятиме їх на конкурсній (грантовій) основі. При цьому базове фінансування наукових установ, зокрема, НАН України, не може бути зменшеним. «Реформа науки не є пріоритетною для держави, але є пріоритетною для нас», – підкреслила доповідачка. Серед інших процесів, до яких мають докластися українські вчені, – підготовка оперативного плану реформування науки, на підготовку якого, зокрема, очікує Прем'єр-міністр. Причому при його розробленні необхідно максимально врахувати рекомендації, надані зарубіжними експертами за результатами здійсненого ними аудиту науково-інноваційної системи України. Особливу увагу Ю. Безвершенко порадила присутнім звернути на необхідність роботи над дорожньою картою для інтеграції вітчизняної наукової сфери до Європейського дослідницького простору (ERA) – в межах реалізації Середньострокового плану дій уряду до 2020 року. «Важливо ділитися інформацією про це, ознайомлюватися з відповідними документами. Багато наших проблем спричинені тим, що ми не все знаємо, не всім цікавимося, не маємо консолідованої позиції, не користуємося єдиною термінологією», – наголосила вчена. За її словами, великі надії РМВ НАН України покладає також на унікальну установу – Київський академічний університет НАН України та МОН України, що створюється нині шляхом реорганізації Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України, а також на напрацювання пропозицій до багатьох законопроектів (наприклад, щодо внесення змін до податкового та митного кодексів, ухвалення закону, що регулював би інноваційну діяльність) і проектів підзаконних актів, завдяки яким унормовуються конкретні механізми реалізації норм чинного законодавства. «Від нас вимагаються не властиві нам речі. Проте ніхто, крім нас, цього не зробить. Якщо ми не матимемо представництва наших інтересів [на найвищих щаблях влади], то на зміни можна чекати десятками років», – зазначила Ю. Безвершенко. На її думку, не менш важливу роль у процесі реформування вітчизняної наукової сфери має відігравати й нова методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, яка вже пройшла апробацію та з урахуванням отриманих результатів наразі доопрацьовується. Завданням, яке не втрачає актуальності для РМВ НАН України, Ю. Безвершенко вважає налагодження тісної регулярної взаємодії на горизонтальному рівні (в тому числі розбудову мережі рад молодих учених при інститутах і відділеннях Академії) та поширення серед колег важливої інформації, що стосується реформування науки. За умов, які склалися на даний момент, першочерговими цілями РМВ НАН України є чітка артикуляція спільних проблем, вироблення узгодженої позиції щодо шляхів їх вирішення, делегування представлення своїх інтересів особам, які користуються довірою (своєрідним науковим моральним авторитетам), ведення діалогу із державною владою, формування законодавчих ініціатив та лобіювання необхідних рішень. Для цього, на думку Ю. Безвершенко, слід використовувати будь-які можливості: якщо є розумна ініціатива, то рано чи пізно вона має дати позитивний результат.

Про минулорічну науково-популяризаційну діяльність РМВ НАН України розповіла учасникам зібрання співкоординатор проекту «Дні науки» – науковий співробітник лабораторії популяційної екології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Наталя Атамась. Вона зауважила, що загалом 2016 рік був вдалим для цього проекту. Налагодивши співпрацю з численними волонтерами та залучивши спонсорські кошти (в тому числі завдяки краудфандингу), організатори нарешті покрили витрати на всі заходи. Проте проект досі має проблеми із забезпеченістю кадрами. Вдосконалення також потребує веб-сайт «Днів науки». Проте зараз головне, за словами Н. Атамась, що мають збагнути українські дослідники, – це нагальна й гостра необхідність розповідати суспільству про себе та свої досягнення: «Якщо вашої науки в Україні немає ніде, крім вашого ж інституту, то, вважайте, її й не існує взагалі. Для суспільства існуватиме тільки та наука, яку ми йому показуватимемо. Популяризуй або помри». З цієї точки зору – тобто поширення інформації про науку та її здобутки в Україні та світі, – проект «Дні науки» є хорошим стартовим майданчиком. Однак лише його вкрай мало. Науковці мають бути справді впізнаваними персоналіями, думкою яких цікавляться та прислуховуються до неї. Тому слід користуватися різними способами донесення своєї позиції – від ведення персональних блоґів і сторінок у соціальних мережах до виступів в ефірі радіостанцій та телевізійних каналів. Учені мають також постійно обґрунтовувати громадянам необхідність збільшення видатків на свою галузь і пояснювати підстави її самоврядного функціонування. На завершення свого виступу Н. Атамась поінформувала присутніх про те, що в травні поточного року заходи в межах проекту «Дні науки» відбудуться лише в регіонах (для охоплення ними столиці елементарно забракло координаторів – особливо якщо врахувати, що проект постійно розширює географію) і проходитимуть у співпраці з ініціативою 4-го Міжнародного Дня рослин в Україні (Fascination of Plants Day in Ukraine).

З теми «Популяризація науки та взаємодія зі ЗМІ» виступив відомий український блоґер і популяризатор науки – старший науковий співробітник відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За його словами, впродовж останніх кількох років презентація діяльності науковців у медіа вийшла на досить непоганий рівень, і не в останню чергу це сталося завдяки зусиллям самих учених, до яких дедалі частіше журналісти звертаються як до авторитетних експертів у певній галузі. Кількість таких медіа-експертів у науковому середовищі, які найчастіше з’являються в повідомленнях вітчизняних ЗМІ, зросла вже до 200 осіб (така собі «експертна наукова медіаспільнота»). Отже, в інформаційному просторі України сформувався своєрідний ефект наукової присутності. І ця тенденція є однозначно позитивною. З іншого боку, не варто зупинятися на досягнутому: адже відтепер медіа вже чекають на реакцію наукової громадськості, коли виникають ситуації, що потребують компетентного коментаря. Наукова ж громадськість, у свою чергу, має виправдовувати ці експектації. І, до речі, на даний момент, їй це вдається – принаймні вчені, які мають персональні сторінки у найпопулярніших соціальних мережах, здатні самоорганізовуватися й відповідати на запитання чи закиди – оперативно, фахово, аргументовано, виважено. Таким чином, постійна присутність учених у соціальних мережах має залишатися невід’ємною складовою популяризації науки в Україні та поліпшення іміджу цього виду діяльності й окремих людей, які ним займаються. У використанні наукового методу та посиланні на перевірені джерела А. Сененко вбачає головний інструмент протистояння псевдонауковій інформації та безпідставним звинуваченням на адресу вчених. Завданнями наступного етапу мають стати розширення аудиторії українських науковців і створення ресурсу-агрегатора (сайту, а пізніше, можливо, й традиційного ЗМІ – скажімо, спеціалізованого науково-просвітницького телеканалу), за допомогою якого можна було б знайти потрібних фахівців із того чи іншого питання й отримати інформацію про результати наукової діяльності за різними напрямами – про розробки, технології, наукові видання тощо). «Людям набридли політика та шоу-бізнес. Вони спраглі науки», – підкреслив А. Сененко.

З доповіддю «Актуальні проблеми молодих учених НАН України: за результатами опитування 2016 року» виступив учений секретар Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України кандидат історичних наук Сергій Жабін. Він нагадав, що щорічний моніторинг наукової молоді академічних установ проводиться з 2015 року (докладно про це читайте у Міжнардному науковому журналі “Наука та наукознавство”, №2(92), 2016р., стаття Жабіна С.О., Казьміної О., Вашуленко О.С., Соснова О.С. “Аналіз анкетування молодих учених НАН України у 2015р.”, ст. 62-77:

http://stepscenter.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/Block201602.pdf  )

Тепер учені мають трохи більше релевантних даних і можуть робити обґрунтованіші висновки про певні тенденції. Минулоріч опитування охопило, крім установ НАН України, два найбільші вітчизняні вищі навчальні заклади – Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний технічний університет України (НТУУ) «Київський політехнічний інститут (КПІ) імені Ігоря Сікорського». Проводячи опитування, дослідники проаналізували такі параметри, як динаміка чисельності молодих учених в організації, зміна чисельності аспірантів, поділ на вікові групи, розподіл за посадами, наявність наукового ступеню, місячні фінансові потреби, додаткові джерела доходів, місця проживання, показники з наукової діяльності, міжнародне співробітництво, професійні потреби, причини, що заважають респондентам подавати запити на отримання зарубіжних грантів та фахові статті у світові журнали, які входять до наукометричних баз даних, професійні плани на майбутнє (передбачуване місце роботи). Вчені готують публікацію за результатами згаданого опитування, проте вже зараз дійшли кількох основних висновків. По-перше, соціально-економічне становище молодих учених і викладачів є незадовільним (особливо на тлі інфляції та зростання тарифів на оплату комунальних послуг). По-друге, вкрай гострою є нестача наукового обладнання, необхідного для проведення досліджень на світовому рівні. По-третє, молоді вчені орієнтовані на пошук кращої долі деінде, популярними опціями є викладацька діяльність, робота в комерційних структурах і виїзд за кордон. Причому молоді викладачі вищих навчальних закладів впевненіші у своєму майбутньому, ніж академічна молодь. По-четверте, переважна більшість опитаних прагне ефективного реформування освітньої та наукової сфер, проте все ще досить мало обізнана з відповідним чинним законодавством.

Під час Загальних зборів РМВ НАН України виступили й запрошені гості – член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, голова Ради молодих учених НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» Олег Білецький, помічниця президента Національної академії медичних наук України Анна Рибачук і координаторка ініціативи «Наукові пікніки в Україні», секретар Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Національного авіаційного університету (НАУ), асистент кафедри електроніки НАУ Ксенія Семенова. Гості поділилися власним досвідом діяльності в організаціях молодих дослідників і роботою за науково-популяризаційним напрямом.

«Приємно, що Рада молодих вчених НАН України розвивається, є реальні результати, конкретні кроки, контакти з Урядом і парламентом», – зауважив О. Білецький.

А. Рибачук розповіла про структуру, завдання, можливості та проблеми НАМН України. Вона також висловила зацікавленість у поглибленні співпраці з РМВ НАН України, зокрема в започаткуванні чи продовженні вже здійснюваних спільних міждисциплінарних досліджень учених двох академій.

К. Семенова поінформувала колег про можливості, які надає НАУ у справі налагодження комунікацій між об’єднаннями молодих учених різних установ і закладів, а також між науковцями та бізнес-середовищем (наприклад, бізнес-інкубатори).

Голова РМВ НАН України О. Скороход також повідомив присутнім, що на 25 травня 2017 року заплановано ІІ Форум «Наука. Бізнес. Інновації», який має послугувати платформою для встановлення діалогу між представниками науки та бізнесу задля творення нового майбутнього. У програмі форуму: виступи вчених, підприємців, менторів (ментори – фахівці з певної галузі, які готові поділитися досвідом із початківцями та допомогти їхньому професійному зростанню); дискусії про наукоємний ринок України; конкурс розробок та ідей учених і винахідників. Учасники зібрання матимуть змогу вибороти право на навчання в Першій німецько-українській літній школі з трансферу технологій, яка триватиме 29 серпня – 1 вересня 2017 року неподалік Берліна (ФРН).

Насамкінець О. Скороход коротко торкнувся основних проблем академічної наукової молоді та можливих шляхів їх вирішення. Серед основних блоків проблем він виокремив фінансове становище, умови праці, академічну мобільність, нетворкінг (горизонтальну взаємодію – між самими молодими вченими; обмін досвідом), систему управління, популяризацію науки. Учасники зборів погодилися, що вдосконалення потребує система залучення найкращих молодих кадрів до наукової та науково-організаційної діяльності в Академії, створення дієвих соціальних ліфтів для наукової молоді, її стимулювання до роботи саме в структурі НАН України і – загалом – у науці та на Батьківщині. Як зазначив О. Скороход, для вирішення проблем молодих учених за всіма основними блоками створюватимуться спеціальні робочі групи.

За інформацією РМВ НАН України та прес-служби НАН України

Фото: прес-служба НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України