Page 4 - tmp
P. 4

2

          3.  Дослідити вплив параметрів наплавлення на структуру і фазовий склад отриманих
          шарів.
          4.  Вивчити, як впливає  додаток до шихти ПД порошку алюміній–магнієвої лігатури
          ПАМ на мікроструктуру та механічні характеристики наплавленого шару.
          5.  Дослідити опірність наплавлених шарів абразивному зношуванню за різних схем
          випробування (закріпленим і незакріпленим абразивом, ударом).
          6.  Здійснити  дослідно–промислову  перевірку  шарів,  наплавлених  на  поверхню
          реальних конструктивних елементів.
               Об’єкт  дослідження–розроблення  методів  підвищення  зносостійкості  металу,
          наплавленого  ПД  системи  Fe–Cr–B–C  за  додаткового  впливу  вібрації  під  час
          наплавлення або легування шихти ПД магнієм.
               Предмет дослідження–вивчити зміни мікроструктури, механічних властивостей
          та  зносостійкості  металу,  наплавленого  ПД  системи  Fe–Cr–B–C,  спричинені
          використанням під час наплавлення вібрації та додатковим додаванням до шихти ПД
          порошку ПАМ.
               Використані  методи  дослідження.  Зносостійкі  шари  наплавляли  на  підкладку
          300×150  мм  зі  сталі  Ст.3сп  із  застосуванням  серійної  автоматичної  головки  АБС.
          Мікроструктуру  наплавленого  металу  досліджували  на  електронному  мікроскопі
          EVO  40  XVP.  Вміст  елементів  у  наплавленому  металі  встановлено  за  допомогою
          детектора  INCA,  фазовий  склад  на  приладі  DISCOVERY  7.  Про  розміри  боридних
          включень судили за їх середнім розміром, який визначили за допомогою програмного
          забезпечення  Axio  Vision.  Зносостійкість  наплавленого  металу  оцінювали  за
          відомими методиками визначення зносу за випробувань закріпленим і незакріпленим
          абразивом, а для оцінювання зносу наплавленого металу за ударного навантаження
          створено  спеціальне  устаткування.  Мікромехнічні  характеристики  наплавленого
          металу     визначали       методами       динамічного        індентування       та    склерометрії.

          Пошкодженість поверхні після ударних випробувань наплавленого шару оцінено за її
          фрактографічними ознаками.
                 Наукова новизна одержаних результатів
                 1. Вперше встановлено закономірності впливу напряму та амплітуди механічної
          вібрації  підкладки  на  структурно–фазовий  склад,  морфологію  та  розміри
          зміцнювальних  включень  у  структурі  шарів,  наплавлених  економнолегованими  ПД
          системи Fe–Cr–B–C під шаром флюсу.  Встановлено, що механічна вібрація змінює
          фазовий  склад  наплавленого  шару,  кількість  фази  FeCrB  зменшується,  а  фази
          (FeCr) B зростає. Оптимізовано параметри вібрації підкладки під час наплавлення її
                 2
          поверхні для модифікації структури наплавленого металу і досягнення максимальної
          зносостійкості.
                 2.  Вперше  запропоновано  подрібнювати  боридні  включення  в  структурі
          наплавлених  шарів  шляхом  додавання  до  складу  шихти  ПД  системи  Fe–Cr–B–C
          порошку ПАМ (60%Al 40% Mg ). Встановлено, що після додавання 1 мас. % порошку
          диспергування зміцнювальної боридної фази збільшується у 7 разів.
                 3. Вперше встановлено, що за наявності в шихті ПД 80Х20Р3Т порошку ПАМ в
          структурі  наплавленого  шару  виділяються  дрібнодисперсні  (до  1  мкм)  включення
          складнолегованих  нітридів,  які  відчутно  підвищують  мікротвердість  (в  1,2  рази)  і,
          відповідно, зносотривкість (у 1,5 рази) наплавлених шарів.
   1   2   3   4   5   6   7   8   9