Page 4 - Avtoreferat
P. 4

2

            сірководневих середовищах.
                   2.  Дослідити  опір  сталей  20,  30ХМА,  17Г1СУ  та  12Х21Н5Т,  які
            використовують  у  нафтогазовидобувній  промисловості,  корозійно-механічному
            руйнуванню за статичних та симетричних і асиметричних циклічних навантажень у
            сірководневому розчині NАСЕ.
                   3.  Встановити  опір  зварних  з'єднань  сталі  17Г1СУ  корозійному
            розтріскуванню та корозійній втомі у стандартному сірководневому розчині NАСЕ.
                   4.  Вивчити  вплив  сірководню  на  швидкість  корозії  та  наводнювання  сталі
            17Г1СУ у хлорид- та ацетатвмісних водних середовищах.
                   5.  Оцінити  вплив  статичних  та  симетричних  і  асиметричних  циклічних
            навантажень  на  наводнювання  сталей  20,  30ХМА,  17Г1СУ  та  12Х21Н5Т  у
            стандартному сірководневому розчині NACE.
                   6.  Визначити  відповідальні  чинники  за  корозійно-механічне  руйнування
            трубних сталей за статичних та симетричних і асиметричних циклічних навантажень
            у сірководневих середовищах.
                   Об’єкт  дослідження:  корозійно-механічне  руйнування  трубних  сталей  та  їх
            зварних з’єднань у сірководневих середовищах.
                   Предмет  дослідження:  закономірності  впливу  статичних  та  циклічних
            навантажень на наводнювання та опір корозійно-механічному руйнуванню трубних
            сталей у сірководневих середовищах.
                   Методи  дослідження.  Опір  сталей  та  їх  ЗЗ  корозійному  розтріскуванню
            оцінювали        методом        статичного       одновісного        розтягування       стандартних
            циліндричних  зразків.  Статичну  та  повторно-статичну  тріщиностійкість  сталей
            вивчали  на  балкових  зразках  зі  зазделегідь  наведеною  втомною  тріщиною,  які
            навантажували  консольним  згином  на  установках  ДПІ-1.  Для  металографічних
            досліджень  використовували  сканівний  електронний  мікроскоп  EVO-40XVP  зі
            системою  мікроаналізу  INCA  Energi  350  та  оптичний  Epiqant.  Опір  сталей
            малоцикловій КВ вивчали на машині ІМА-5 за частоти f = 1 Гц, а за сумісної дії
            статичних та циклічних навантажень – за f = 0,5 Гц. Кількість водню вимірювали
            методом  вакуумної  екстракції  за  температур  200  і  800  С.  Швидкість  корозії
            визначали гравіметричним методом.
                   Наукова  новизна  одержаних  результатів:  Вперше  виявлено,  що  ступінь
            наводнювання  сталі  17Г1СУ  у  хлорид-  та  ацетатвмісних  розчинах  насичених
            сірководнем  не  залежить  від  їх  рН  та  швидкості  корозії,  і  концентрація
            абсорбованого  водню  в  сталі  досягає  максимальних  значень  ~25…32  ppm  Ме.  В
            абсорбованому  водні  частка  дифузійно-рухливого  в  ~2,2  -  3,5  рази  більша,  ніж
            водню з вищою температурою десорбції. За відсутності H 2S наводнювання сталі в
            хлорид-  та  ацетатвмісних  розчинах  у  ~4  -  7  разів  менше  і  частка  дифузійно-
            рухливого водню складає всього ~30…40% від сумарного його вмісту.
                   Корозійно-механічне  руйнування  сталей  20  та  30ХМА  за  статичних  та
            симетричних і асиметричних циклічних навантажень протікає переважно внаслідок
            водневого  окрихчення, а  сталі  17Г1СУ  –  за сумісної  дії  корозійного  та водневого
            факторів.
                   Корозійно-механічне  руйнування  сталі  12Х21Н5Т  за  статичних  навантажень
            відбувається  за  переважальної  дії  водневого  чинника,  а  за  асиметричних  та
            симетричних циклічних – за сумісної дії корозійного та водневого.
                   Вперше  виявлено,  що  в  хлоридно-ацетатних  середовищах,  насичених
            сірководнем, частка абсобованого водню від його загальної кількості, що виділився
            за рахунок корозії сталі 17Г1СУ упродовж 12…720 год, складає не більше 20%.
                   Вперше встановлено, що схильність до корозійного розтріскування сталей 20
   1   2   3   4   5   6   7   8   9