Page 12 - Avtoreferat
P. 12

10

                    Концентрація дифузійно-рухливого водню в сталі (С Н200) через 24 год сягає при-
            близно половини максимального значення. Далі вміст абсорбованого водню зростає
            менш  інтенсивно,  і  досягає  свого  насичення  16,0…20,0  ppm  через  100…150  год.
            Вміст водню з вищою температурою десорбції (С Н800) зростає впродовж всього часу
            витримки.  Максимальна  кількість  фракції  С Н800  у  ~3,5  рази  менша,  ніж  С Н200.
            Сумарна кількість водню, абсорбована сталлю, є в межах 11,0…27,0 ppm.
                   Вплив  сірководню,  яким  насичений  розчин  NACE,  на  корозію  та
            наводнювання сталі оцінювали, порівнюючи з характеристиками сталі в розчині 5%
            NaCl + 0,5% CH 3COOH, рН 2,7, через який для знекиснення неперервно пропускали
            аргон.  У  цьому  розчині  (рис.  8б)  швидкість  корозії  за  перші  170  год  експозиції
            змінюється незначно і дорівнює 1,1…1,5 мм/рік. При цьому С Н200 та С Н800 досягають
            максимальних значень 2,0 та 4,0 ppm відповідно. Надалі швидкість корозії зростає до
            4,5…5,0  мм/рік,  а  С Н200  та  С Н800  зменшуються  до  мінімального  рівня,  що  в межах
            похибки  експерименту. В  даному  випадку,  порівняно  з розчином  NACE, навпаки,
            максимальні значення С Н800 в ~2,0 рази більші, ніж С Н200. Сумарна кількість водню,
            абсорбована сталлю, досягає 6 ppm і за приблизно однакових швидкостей корозії в
            ~4,5  рази  менша, ніж  у  розчині  NACE. Особливістю  цих  залежностей  є наявність
            максимуму  кількості  десорбованого  за  обох  температур  водню  за  150…200  год
            корозії.  Враховуючи  зростання  швидкості  корозії  з  часом  експозиції,  можна
            припустити  суттєвий  вплив  у  цьому  середовищі  пришвидшеного  розчинення
            поверхневих  наводнених  шарів  металу.  Це  можна  пов’язати  також  зі  зростанням
            швидкості реакції рекомбінації атомів водню і сповільненням його абсорбції з часом за
            відсутності за цих умов сульфідвмісних продуктів корозії на поверхні сталі.





















                                      а                                                   б


                                                                     Рис. 8. Залежність швидкості корозії
                                                                       (1) та концентрації абсорбованого
                                                                      водню за температури 200С (2) та
                                                                      800С (3) від часу експозиції сталі
                                                                        17Г1СУ у розчинах: а – NACE;
                                                                       б – 5% NaCl + 0,5% CH 3COOH + Аr;
                                                                       в – 5% NaCl + 0,5% CH 3COOH +
                                                                                      повітря.


                                       в
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17